Ви тут:Зразки позовних заяв / Адміністративний позов про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії

Адміністративний позов про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії



До Галицького районного суду м. Львова

Позивач: Івануса Ганна Олександрівна
м. Львів, вул. В. Великого, 1, кв. 2
тел.0676720101

Відповідач : Директор Департаменту гуманітарної
політики Львівської міської ради
м. Львів, пл. Ринок, 1, 79008

Третя особа 1: Львівський міський центр соціальних служб
для сім’ї, дітей та молоді Департаменту гуманітарної
політики Львівської міської ради
м. Львів, вул. Мендєлєєва, 8, 79005

Третя особа 2: Франківський відділ соціального захисту
Управління соціального захисту Департаменту
гуманітарної політики Львівської міської ради

м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 85, 79044

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії

У мене на утриманні є троє неповнолітніх дітей: двоє від попереднього шлюбу і одна від теперішнього. Відповідно до чинного законодавства моїй сім’ї надано статус багатодітної сім’ї.

3 вересня 2010 Департаментом гуманітарної політики ЛМР мені та моїм дітям було видано посвідчення батьків (посвідчення №000244) та дітей з багатодітної сім’ї (посвідчення №000398 та №0000397).

07.09.10р. я отримала листа від директора Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Департаменту гуманітарної політики ЛМР, в якому мене повідомлено про те, що моя сім’я, в якій виховується троє неповнолітніх дітей, згідно роз’яснень Міністерства юстиції України №4254-0-26-10-21, більше не вважається багатодітною, тому мене зобов’язують повернути отримані посвідчення, які тимчасово визнаються недійсними до внесення змін до чинного законодавства.

25.10.10р. я звернулась із скаргами до директора Департаменту гуманітарної політики ЛМР та в прокуратуру м Львова, в яких просила зобов’язати директора Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Департаменту гуманітарної політики ЛМР не витребовувати у нас посвідчення батьків та дітей з багатодітної сім’ї та не визнавати їх недійсними.

10.11.10р. я отримала листа з прокуратури м. Львова, в якому мене повідомлено, що моє звернення скеровано для розгляду до директора Департаменту гуманітарної політики ЛМР.

29.11.10р. я отримала листа з Департаменту гуманітарної політики ЛМР, в якому мені ще раз було роз’яснено, що згідно роз’яснення Міністерства юстиції України №4254-0-26-10-21 від 05.05.10р. моя сім’я не відноситься до категорії багатодітних та не має права отримувати посвідчення, тому що вона «утворена шляхом повторного шлюбу батьків та спільного виховання трьох та більше дітей від попередніх шлюбів без їх усиновлення».
Вважаю такі дії директора Департаменту гуманітарної політики ЛМР (посадову особу, яка відповідальна за видачу посвідчень багатодітним сім’ям) протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України, оскільки законодавство не змінювалось, - було надано лише роз’яснення, яке не має нормативно-правового характеру. Таке роз’яснення суттєво звужує моє право та право моїх дітей на пільги, на соціальний захист, які передбачені чинним законодавством України.

Так, в ст.1 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що багатодітна сім'я - сім'я, що складається з батьків (або одного з батьків) і трьох та більше дітей. Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Таким чином, вважаю, що сім'ї, які утворені шляхом повторного шлюбу одного з батьків та спільного виховання трьох і більше дітей від попередніх шлюбів без їх усиновлення, відносяться до категорії багатодітних сімей.

До такого висновку дійшло також Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, давши відповідне роз’яснення Міністерству праці та соціальної політики України (лист №16.02.10р. №4.1/1562). У цих роз’ясненнях зазначено: «сім’ї утворені шляхом повторного шлюбу батьків та спільного виховання трьох і більше дітей від попередніх шлюбів без їх усиновлення, можуть бути віднесені до категорії багатодітних сімей».

Згідно з 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про охорону дитинства» всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров'я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 22 Загальної декларації прав людини кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення і на здійснення необхідних для підтримання її гідності і для вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і
міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави.

Згідно із ст. 25 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров'я і добробуту її самої та її сім'ї, і право на забезпечення в разі безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, старості чи іншого випадку втрати засобів до існування через незалежні від неї обставини. Материнство і дитинство дають право на особливе піклування і допомогу. Всі діти, народжені у шлюбі або поза шлюбом, повинні користуватися однаковим соціальним захистом.

Відповідно до ст. 2 Загальної декларації прав людини кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.

Згідно з ст. 3 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII ) від 19.10.73 держави, які беруть участь у цьому Пакті, зобов'язуються забезпечити рівне для чоловіків і жінок право користування всіма економічними, соціальними і культурними правами, передбаченими в цьому Пакті. Такий принцип закріплений також в ст. 3 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, який ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII від 19.10.73

Відповідно до ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства і держави. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, повинні вжити належних заходів для забезпечення рівності прав і обов'язків обох з подружжя щодо одруження, під час перебування в шлюбі і при його розірванні. В разі розірвання шлюбу має передбачатися необхідний захист усіх дітей.

Схожий принцип закріплений і в ст. 10 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, де зазначено, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають, що сім'ї, яка є природним і основним осередком суспільства, повинні надаватися по можливості якнайширша охорона і допомога, особливо при її утворенні і поки на її відповідальності лежить турбота про несамостійних дітей та їх виховання.

В ч. 3 ст.10 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права наголошується, що особливих заходів охорони і допомоги має вживатися щодо
всіх дітей і підлітків без будь-якої дискримінації за ознакою сімейного походження чи за іншою ознакою.

Згідно із ч.1 ст.24 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожна дитина без будь-якої дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, національного чи соціального походження, майнового стану або народження має право на такі заходи захисту, які є необхідними в її становищі, як малолітньої, з боку її сім'ї, суспільства і держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на достатній життєвий рівень для нього і його сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг і житло, і на неухильне поліпшення умов життя. Держави-учасниці вживуть належних заходів щодо забезпечення здійснення цього права, визнаючи важливе значення в цьому відношенні міжнародного співробітництва, основаного на вільній згоді.

Згідно з ч.2 ст.2 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави, які беруть участь у цьому Пакті, зобов'язуються гарантувати, що права, проголошені в цьому Пакті, здійснюватимуться без будь-якої дискримінації щодо раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншої обставини. Така ж норма закріплена в ч.1 ст.2 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Відповідно до ст. 4 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають, що відносно користування тими правами, що їх та чи інша держава забезпечує відповідно до цього Пакту, дана держава може встановлювати тільки такі обмеження цих прав, які визначаються законом, і лише стільки, скільки це є сумісним з природою зазначених прав, і виключно з метою сприяти загальному добробуту в демократичному суспільстві.

Згідно ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 1 ст.3 Сімейного кодексу України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Згідно ст. 4 Сімейного кодексу України кожна особа має право на проживання в сім'ї. Кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя.

Згідно із ст. 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини та бере під свою охорону кожну дитину-сироту і дитину, позбавлену батьківського піклування.

Отже, держава окрім того, що не визнає мою сім’ю багатодітною, позбавляє її пільг, не вживає заходів для забезпечення гідного рівня життя, вона ще й дискримінує моїх дітей, не надаючи ряду пільг, які надаються іншим дітям, батьки яких перебувають у шлюбі.

Зняття моєї сім’ї з обліку багатодітних сімей, стало причиною ненадання надавачами житлово-комунальних послуг пільг та стягнення боргу за уже надані пільги з січня по вересень 2010року. Такими протиправними діями відповідач поставив мою сім’ю, яка і без цього потребувала з боку держави матеріальної допомоги і підтримки у важке матеріальне становище.

Моральна шкода полягає в тому, що через нестачу коштів та утворення боргів, через ходіння до різних державних установ зі скаргами у мене виникли сильні душевні хвилювання і як наслідок появились сильні головні болі, головокружіння, втрата апетиту, безсоння. Таку моральну шкоду я оцінюю в сумі 2 000 (дві тисячі) грн.

Відповідно до ст.8 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Згідно з ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Враховуючи все вищесказане, керуючись вище зазначеними нормами та ст. 17, ч.1 ст.18, ч.1 ст.19, ч.2 , 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України, -


ПРОШУ:

1. Визнати дії Відповідача протиправними щодо:

• невизнання моєї сім’ї багатодітною,

• визнання посвідчень батьків та дітей з багатодітної сім’ї недійсними та

• витребування їх у нас

2. Зобов’язати Відповідача не витребовувати у нас посвідчення батьків (посвідчення № 000244) та дітей з багатодітної сім’ї (посвідчення №000397, 000398).

3. Зобов’язати Відповідача вжити заходів для внесення інформації про мою сім’ю до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб.

4. Стягнути з Відповідача моральну шкоду у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

Додатки:
1. Копія свідоцтва про розірвання шлюбу від 22.10.03р
2. Копія свідоцтва про шлюб від 12.08.05р.
3. Копія свідоцтва про народження Марінуч Я.М. від 16.09.97р.
4. Копія свідоцтва про народження Марінуч Д.М. від 15.11.99р.
5. Копія свідоцтва про народження Івануса О.О. від 29.12.05р.
6. Довідка з місця проживання про склад сім’ї і прописки від 26.11.10р. №1564
7. Акт про встановлення фактичного місця проживання від 01.12.10р.
8. Копія посвідчення батьків з багатодітної сім’ї № 000244
9. Копія посвідчення дитини з багатодітної сім’ї № 000397
10. Копія посвідчення дитини з багатодітної сім’ї № 000398
11. Копія листа Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді № 2606/504 від 7.09.2010 р.;
12. Копія скарги до Департаменту гуманітарної політики ЛМР від 25.10.10р.
13. Копія скарги до прокуратури 25.10.10р.
14. Копія листа з Департаменту гуманітарної політики ЛМР від 23.11.10р. №2604-1124
15. Копія листа з прокуратури від 05.11.10р. №748-10
16. Копія довідки з ЛКП «Південне» про зупинення надання пільг від 17.11.2010р.
17. Копія квитанції з ЛКП «Південка» за жовтень 2010 року.
18. Копія листа з Міністерства юстиції України № 4254-0-26-011 від 05.05.10р.
19. Копія листа з Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту №4.1/1562 від 16.02.10р.
20. Копія позову з додатками для Відповідача та Третіх осіб
21. Квитанція про сплату держмита

« »_______________2010р.

Івануса Г.О.

Позначки
centre7.org.ua