Ви тут:Статті

Статті


Президент повинен застосувати вето на антиконституційний закон про надання права прокурорам надавати санкцію на обшук, затримання, прослуховування та інші слідчі дії

15.08.14 | Володимир Яворський

12 серпня парламент ухвалив закон «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану та у районі проведення антитерористичної операції»[1].

Цим законом передбачено, що «на місцевості (адміністративній території), на якій діє правовий режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції, у разі неможливості виконання у встановлені Законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 163-164, 234-235, 247-248 цього Кодексу, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб осіб, що підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348-349, 377-379, 437-444 Кримінального кодексу України, ці повноваження виконує відповідний прокурор».

Заява Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) щодо «закону про заручників»

30.01.2014
29 січня 2014 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань».

Ми занепокоєні тим, що Верховна Рада задля досягнення політичних цілей готова зруйнувати підвалини, на яких ґрунтується право, і перетворює фундаментальні основи правового порядку на предмет торгу і домовленостей. Фактично, цим законом Верховна Рада ставить українську державу в один ряд із піратами та терористами, що використовують інститут заручників як інструмент впливу на ситуацію.

Заява правозахисних організацій України

17.01.2014
Проголосований і в екстреному порядку підписаний 16 січня Закон України №3879, означає, що Україна вступила в епоху реакції й обскурантизму.

Цей Закон прийнято з порушенням процедури підготовки, експертної оцінки і розгляду в законодавчому органі країни. Закон грубо порушує фундаментальні свободи совісті, поглядів, слова, інформації, зібрань, асоціацій, пересування, право власності та право на приватність, ігноруючи тим самим відповідні конституційні норми і статті Міжнародного пакту ООН про громадянські та політичні права й Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також статтю 22 Конституції України.

Українське громадянське суспільство 2012 − у пошуках альтернативи

Важко сказати, як саме буде розвиватися ситуація після виборів 2012 року, але одне можна сформулювати точно: ілюзій про те, що будь-хто із сучасних політичних сил чи політиків не тільки хоче, але й здатний змінити ситуацію в Україні на краще, ні в кого немає.

Оглядаючи сектор громадських організацій України після чергових виборів, можна зробити перше спостереження, що є очевидним і від того не менш банальним: те, що вибори є своєрідними відмітками, за якими можна відслідковувати динаміку сектора. Останні десять років, принаймні, для цього точно надаються вельми добре.

Табачник хотів звільнити непівладного ректора за свої ж прорахунки

Проблеми із відсутністю коштів для індексації стипендій, Міносвіти перекладає на окремих ректорів та... студентів-контрактників.

"Битий небитого везе" – ці слова з української народної казки якнайкраще характеризують ситуацію, що склалась між очільником міністерства освіти та ректором Львівського Національного університету імені Івана Франка.

Рекомендація про збереження культурних цінностей, яким загрожує небезпека внаслідок проведення громадських чи приватних робіт (Париж, 1968).

На сайті “Форум реставраторів» в рамках проекту «Архітектурна спадщина Львова: міжнародний досвід. Читаємо міжнародні документи» аналізуються міжнародні документи та ілюструються результати дотримання/недотримання рекомендацій стосовно культурної архітектурної спадщини Львова.

Рекомендація про збереження і сучасну роль історичних ансамблів (Нейробі, 1976 р.).

На сайті «Форум реставраторів» триває проект «Архітектурна спадщина Львова: міжнародний досвід. Читаємо міжнародні документи». Метою проекту є збереження культурної спадщини Львова, опираючись на багаторічний міжнародний досвід та дотримуючись міжнародних рекомендаційних документів (хартій, меморандумів, конвенцій), ратифікованих законодавством України.

centre7.org.ua