Ви тут:Річний звіт за 2016 рік

Річний звіт за 2016 рік


Опубліковано28.04.2017

Мета Організації: Здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів членів Організації; сприяння становленню громадянського суспільства та верховенства права, здійсненню правової реформи в Україні.
Місія Центру «СІМ» – сприяти позитивним змінам у суспільстві, впроваджуючи таку модель відносин між Людиною і державою, за якої права людини будуть захищеними максимально.
Для досягнення статутної мети Організація у відповідності до чинного українського законодавства реалізує такі завдання:
 пропаганда правозахисних ідей та міжнародних стандартів прав людини та основоположних
свобод, правове просвітництво та освіта;
 правовий захист жертв порушень прав людини;
 підтримка процесу становлення та розвитку українського правозахисного руху;
 збір інформації про факти порушень прав людини та основоположних свобод і правову
ситуацію в Україні крізь призму відповідності букві та духу міжнародних зобов’язань у
сфері прав людини та основоположних свобод;
 сприяння доведенню інформації про стан прав людини та основоположних свобод в Україні
до відома своїх членів, українських державних та недержавних організацій, міжнародних
органів та організацій, а також широкого кола громадськості;
 аналіз виборчого законодавства та практики проведення виборів;
 сприяння належному здійсненню виборів та референдумів, що проводяться у відповідності
до виборчого законодавства;
 пошук та застосування форм ефективної участі громадськості в законотворчому процесі з
питань, що пов’язані із захистом прав людини та основоположних свобод, надання
максимального сприяння законодавчим та виконавчим органами, органам місцевого
самоврядування у створенні гарантій дотримання прав людини та основоположних свобод.
1. Послуги, які надає організація
Організація надає безкоштовну правову допомогу різноманітним категоріям осіб;
Популяризує та проводить Мандрівний фестиваль документального кіно з прав людини Docudays UA як регіональний партнер у Львівській області;
Здійснює дослідження у сфері дотримання прав людини та правоохоронної діяльності;
Проводить освітні заходи у сфері прав людини.
2. Основні досягнення (коротко про основні успішні проекти, цифри, конкретні факти)
Протягом 2016 року команда Центру «СІМ» працювала у правовому, дослідницькому та просвітницькому напрямках, завершила роботу над написанням Стратегічного плану розвитку Організації на 2015-2019 роки.
В межах правового напрямку продовжувала свою діяльність правозахисна приймальня у м. Львові. Юристи організації надали допомогу 2680 особам із різноманітних юридичних питань. У 2133 випадках заявники отримали консультацію із проблематики свого звернення, у 295 випадках була надана допомога у написанні відповідних заяв, звернень, скарг до органів державної влади і органів місцевого самоврядування, у 116 випадках – було складено процесуальні документи, у 147 випадках ми звертались на користь клієнта до різноманітних органів влади, представляли інтереси клієнтів у судах. 8 справ було підтримано Центром стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) як такі,що мають стратегічне значення.
Справедливість встановлено. Жінка, що народила в Криму, нарешті отримала виплати на дитину
Ощадбанк виплатить львівському пенсіонеру «зниклі» заощадження
«Ощадбанк» не витримав тиску з боку юристів УГСПЛ та повернув заощадження ошуканому клієнту
http://www.centre7.org.ua/?q=news/2444

В межах дослідницького напрямку фахівці Організації взяли активну участь у підготовці Доповіді правозахисних організацій «Права людини в Україні – 2016», а саме розділу «Право на приватність», та проведено дослідження стану дотримання прав осіб, які потрапили в полон (які були взяті в заручники) в результаті збройного конфлікту на Сході України, на свободу від катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання.
Розділ «Право на приватність» доповіді «Права людини в Україні - 2016»
Історії, написані кров’ю: свідчення полонених на Сході України. Аналітичний звіт.

В рамках проведення XIІІ Мандрівного фестивалю документального кіно з прав людини Docudays UA у Львівській області, в якому Центр «СІМ» виступає як регіональний партнер, було проведено 52 покази документальних фільмів, до обговорення було залучено близько 2000 осіб. Також в рамках Фестивалю було проведено 5 позапрограмних освітніх заходів з прав людини. Заходи фестивалю об’єднали темою КРІЗЬ ІЛЮЗІЇ тому, що у його творців було відчуття, ніби зараз увесь світ продирається крізь ілюзії до якогось нового цивілізаційного устрою. Детальніше про це тут.

3. Організаційна структура: колективний керівний орган, засновники, команда
Керівними органами Організації є:
 Загальні збори;
 Правління;
 Голова Правління;
 Ревізійна комісія;
 Директор.

4. Основні сектори, де працює організація та клієнти.
Основним сектором діяльності Центру «СІМ» є сфера прав людини та суміжні сфери: діяльність органів внутрішніх справ, пенітенціарна системи, справедливе правосуддя, освіта та просвіта у сфері прав людини.
Серед клієнтів організації: пенсіонери, військовослужбовці, призовники, працівники бюджетної сфери, інваліди, безробітні, працівники приватних підприємств, вимушені переселенці, засуджені, учасники судових процесів, потерпілі, чорнобильці, багатодітні сім’ї, громадські активісти, студенти тощо.
5. Основні проекти та діяльність, виконані у звітному періоді.

5.1. Громадська приймальня
Протягом 2016 р. юристи організації надали допомогу 2679 особам із різноманітних юридичних питань. У 2133 випадках заявники отримали консультацію із проблематики свого звернення, у 295 випадках була надана допомога у написанні відповідних заяв, звернень, скарг до органів державної влади і органів місцевого самоврядування, у 116 випадках – було складено процесуальні документи, у 147 випадках ми звертались на користь клієнта до різноманітних органів влади, представляли інтереси клієнтів у судах. 8 справ було підтримано Центром стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) як такі, що мають стратегічне значення.
Найбільше звернень до приймальні надійшло від військовослужбовців – 900, пенсіонерів – 818, інвалідів – 358, працівників бюджетної сфери – 173, вимушених переселенців - 151, безробітних – 141, приватних підприємців – 94, громадських активістів – 80, засуджених або їхніх родичів – 68, самотніх матерів та багатодітних сімей – 73 звернення. Крім вищезгаданих категорій, до приймальні звертались також призовники, студенти, підсудні, підозрювані, жертви злочинів.
Найбільше питань стосувалось цивільного права – 939 звернень, законодавства про соціальне забезпечення – 483, трудового права – 480, питання, пов’язані із представництвом у кримінальних справах – 117 звернень, житлове право – 113, невиконання рішень судів – 101, пенсійне законодавство та відшкодування шкоди – по 70 звернень, охорони здоров’я – 68, порушень в ході судового слідства – 50.

Великим досягненням команди юристів вважаємо ведення низки судових стратегічних справ, що вже дали або дадуть можливість багатьом особам захистити свої порушені права, а саме:

виплата соціальної допомоги породіллі з Криму
Ця справа розпочалася ще у 2015 році. Пані Юлія, яка народила дитину в окупованому Криму, хотіла узаконити свідоцтво про народження немовляти в Україні. Проте український суд їй відмовив, вимагаючи аналіз ДНК, як свідчення того, що вона дійсно є біологічною матір'ю дитини. Суд першої інстанції відмовив у визнанні факту народження. На переконання юристів Центру «СІМ» питання встановлення фактів народження/смерті, а також легалізації документів, виданих окупаційною владою Криму або так званими ЛНР/ДНР мають вирішуватись не через суд, а адміністративним шляхом. Апеляційний суд Львівської області погодився із доводами юристів Центру «СІМ», і скасував рішення суду першої інстанції.
Після рішення Апеляційного суду на користь пані Юлії, юристи приймальні працювали над тим, щоб допомогти жінці відстояти її право на виплату допомоги по народженню дитини, оскільки через проблеми, які виникли з перереєстрацією дитини – збіг 12-місячний строк, передбачений законом для оформлення відповідної допомоги. Завдяки зусиллям юристів УГСПЛ, Галицький районний суд м. Львова зобов’язав Галицький відділ соціального захисту Управління соціального захисту Львівської міської ради призначити та виплатити допомогу пані Юлії. Зважаючи на це, орган соцзахисту навіть відмовився подавати апеляційну скаргу, тому з 19 березня 2016 року рішення набуває законної сили і допомогу буде виплачено.
Справедливість встановлено. Жінка, що народила в Криму, нарешті отримала виплати на дитину

справи ошуканих вкладників Ощадбанку
Ці справи також розпочались ще у 2015 році, коли ми захищали інтереси 2-х вкладників-пенсіонерів. Кожен із них свого часу розмістив строковий депозит, який продовжував протягом декількох років. Коли клієнти звернулись за поверненням своїх коштів, то Ощадбанк (в особі своїх філій) відмовився це робити, мотивуючи тим, що не має відомостей про такі вклади. Найімовірніше, начальник відділення, у змові з касиром, перебуваючи на робочому місці в робочий час, підробляли договори банківського вкладу та використовували залучені кошти на власні потреби. І за цими фактами є відкриті кримінальні справи, які розслідуються.
Суд першої інстанції погодився із доводами юристів Центру СІМ. Але Ощадбанк, незважаючи на явні провали у роботі внутрішньої системи охорони, незважаючи на поважний вік клієнтів (82 роки), подав апеляцію.
Загалом, нашим юристам стало відомо про понад 50 осіб, які потерпіли від подібної афери.
Але цього року суди остаточно поставили крапки. І наші клієнти отримали від «Ощадбанку» належні їм виплати.
Ощадбанк виплатить львівському пенсіонеру «зниклі» заощадження
«Ощадбанк» не витримав тиску з боку юристів УГСПЛ та повернув заощадження ошуканому клієнту

справа про отримання статусу потерпілого від аварії на Чорнобильській АЕС
Йосиф Іванович, ліквідатор аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, ще з 2012-го року намагався довести Львівській обласній державній адміністрації, що його син має законне право на статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи. Оскільки син має важкі захворювання та інвалідність з дитинства, спричинені аварією. Статус чорнобильця хлопець втратив із настанням повноліття. Юристи Львівської приймальні УГСПЛ допомогли юнаку повернути посвідчення чорнобильця.
Унікальність цієї історії у тому, що саме суд, а не спеціальна медична комісія встановили причинно-наслідковий зв’язок захворювання та інвалідності із дією іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС. Зважаючи на це, юристи вирішили подати позов на Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації, який відмовлявся видавати Юркові посвідчення чорнобильця. Суд виніс рішення на користь юнака, зобов’язавши Департамент внести відповідне подання для видачі чорнобильського посвідчення. І це посвідчення таки було видане. Батько юнака, ліквідатор аварії на ЧАЕС 1-ї категорії ,поклав на це 5 років свого життя.
Ліквідатор аварії на ЧАЕС п’ять років оббивав пороги Департаменту соцзахисту, щоб захистити свого сина

справа про незаконну забудову
Юристи приймальні продовжують брати участь у боротьбі мешканців будинку № 11 по вул. Богуна, 11 у місті Львові проти незаконної забудови їхньої прибудинкової території на землях історико-культурного призначення. У справі є декілька судових проваджень, що стосуються різних аспектів порушень прав осіб оскаржуваною забудовою, які тривають у судових інстанціях різних рівнів:
- про оскарження наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради щодо затвердження містобудівних умов і обмежень на «скандальну забудову»,
- про оскарження рішень державного реєстратора про реєстрацію малої архітектурної форми як об’єкту нерухомого майна для уникнення конкурсного порядку виділення земельної ділянки під оскаржуване будівництво,
- про оскарження декларації про початок будівельних робіт та бездіяльності органів архітектурно-будівельного контролю з незабезпечення виконання покладених на них завдань і функцій,
- про оскарження припису пам’яткоохоронних органів,
- про розірвання договору оренди земельної ділянки з огляду на недопустимість забудови земель історико-культурного призначення з порушенням пам’яткоохоронного законодавства.
У кожному з вказаних проваджень відбувається не лише розгляд конкретного спору, але заявник разом з юристами Організації намагаються змінити практику та виробити спільну стратегію боротьби громади із незаконними забудовами, які з’являються під їхніми вікнами (право право мешканців сусідньої забудови на звернення до суду, про правовий статус земель історико-культурного призначення, про порядок видачі містобудівних умов і обмежень на забудову, про завдання і функції органів державної влади і місцевого самоврядування щодо участі у процедурі погодження та контролю при здійсненні забудови та інші). Детальніше про це тут.

справа позбавлення батьківських прав іноземця
У 90-х роках під час грузинсько-абхазького конфлікту заявниці довелось разом з чоловіком тікати до України. Але війна наздогнала жінку і в Україні — у 2014 році вона була змушена знову залишити свій дім, тепер вже в Донецьку, та відправитись з родиною до Львова. Чоловік її покинув, від сина відмовився. Справа ускладнена важкою хворобою сина та фактом, що обидвоє батьки НЕ є громадянами України.
Із подібними позовами наші суди стикнулись чи не вперше. Задля комплексного вирішення питання захисту прав дитини треба було позбавити батька батьківських прав. Юристи обґрунтували регулювання цих відносин саме законодавством України. Далі була низка питань щодо територіальної юрисдикції, аби справу розглядали суди у Львові, отримання доказів ухилення батька від виконання своїх обов’язків, робота з органами опіки і піклування, висновок якого за процедурою необхідний суду для прийняття рішення. Усі ці етапи було пройдено, та отримано позитивне рішення суду.

справа про незаконну відмову Міністерства оборони України у виплатах у зв’язку
із ушкодженням здоров’я військовослужбовцями

До юристів звернувся військовослужбовець, який за час проходження військової служби ще у Радянській Армії отримав ушкодження здоров’я, що потягло інвалідність, з проханням допомогти йому отримати виплату одноразової допомоги.
Надавши всі необхідні документи до Львівського ОВК, через певний час він отримав негативну відповідь за результатами розгляду - Міжвідомча комісія при Міністерстві оборони України залишила документи пана Романа без розгляду, оскільки інвалідність не було оформлено у тримісячний строк після закінчення військової служби, а значить і виплат не буде.
Зважаючи на очевидну незаконність практики свавільного застосування Міністерством оборони нечинних положень нормативно-правового регулювання, що й призводило до таких відмов, а також їх масовий характер – за одне засідання до 50-70 відмов, юристи оскаржили рішення до суду та отримали підтримку своєї правової позиції і у першій, і у апеляційній інстанціях.

справа дотримання гарантій працевлаштування військовослужбовця
Суть справи полягала в тому, що у квітні 2015 року Василь В. був призваний на строкову військову службу. Коли він звернувся до Роботодавця, там йому одразу ж порекомендували написати заяву, на підставі якої він був звільнений з роботи з оборонного державного підприємства у зв’язку із призовом на строкову військову службу згідно з п. 3 ст 36 КЗпП України. Водночас, його запевнили у прийнятті на роботу після звільнення зі служби.
По завершенню служби у квітні 2016 року Василь В. звернувся до Роботодавця і до органів контролю за додержанням трудового законодавства, однак там, посилаючись на правову складність ситуації, а також наявність власноручної заяви особи про звільнення з підстав призову, відмовилися виправляти ситуацію.
комплексно опрацювавши законодавство, та, відновлюючи картину правового регулювання на момент виникнення спірних правовідносин, юристи приймальні прийшли до висновку, що спеціальне правове регулювання Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» в частині забезпечення гарантій для будь-яких осіб (збереження місця праці і середнього заробітку), які призвані для проходження будь-якого виду військової служби у цей період, має пріоритет над нормами Кодексу законів про працю України (які були приведені у відповідність лише у травні 2015 року). Більше того, єдина природа виконання завдань осіб, які проходять військову службу, незалежно від підстав проведення призову, вимагає рівності у підходах до забезпечення прав та інтересів військовослужбовців. Проходження ж строкової служби та вжиття заходів позасудового захисту прав, враховуючи юридичну складність ситуації для особи, були визнані судом першої інстанції достатніми підставами для поновлення строку звернення до суду.
Суд першої інстанції погодився із доводами наших юристів. Але Роботодавець подав Апеляційну скаргу.

Також в рамках роботи у приймальні проведено 121 захід із правової просвіти населення та роздано буклети, розроблені мережею приймалень. Розповсюдження інформації про роботу приймальні є важливим, адже близько 17% клієнтів дізнались про нас саме із оголошень ,інформації у ЗМІ та на інтернет-ресурсах. Ще 23% клієнтів були перенаправлені різноманітними організаціями (як державними, так і іншими громадськими організаціями). Ще 17% нас порадили бувші заявники, а у 47% випадках звертались повторно або ті клієнти, яким ми допомогли у минулому.
Важливе значення для підвищення рівня правової обізнаності і промоції правозахисної діяльності Організації має партнерство на постійній із засобами масової інформації щодо надання дистанційних консультацій, на підставі письмових звернень читачів, підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів юристами з питань захисту прав, свобод та інтересів (газета «Порадниця», «Експрес» та інші).

5.2. Мандрівний фестиваль документального кіно з прав людини Docudays UA у Львівській області
У 2016 році Мандрівний фестиваль документального кіно у Львівській області відбувався з 11 по 20 листопада. За 10 фестивальних днів відбулось 52 покази із обговоренням фільмів про права людини. Загальна кількість осіб, які відвідали покази та взяли участь в обговоренні проблем реалізації прав людини, склала майже 2000 осіб. Покази відбувались у 23 локаціях (в т.ч. у Народних Домах, школах, бібліотеках, ліцеях, державних установах, виправних колоніях тощо) у м. Львові, Бродах, Буську, Жидачеві, Жовкві, Пустомитах, Сокалі, Соснівці, Червонограді.
Заходи фестивалю об’єднали темою КРІЗЬ ІЛЮЗІЇ тому, що у його творців було відчуття, ніби зараз увесь світ продирається крізь ілюзії до якогось нового цивілізаційного устрою. До програми цьогорічного Мандрівного фестивалю увійшли 20 фільмів-переможців та фільмів позаконкурсних програм XІІІ Docudays UA. Багато із них розповідають про події сучасної України, тому обговорення часто були не просто жвавими, а навіть гострими.
Крім основної програми, на Фестивалі відбулось 5 позапрограмних заходів, учасниками яких стали понад 400 осіб.
Детальніше:
У Львові стартував Мандрівний Docudays UA

5.3. Постійно діючі кіноклуби медіа-просвіти з прав людини Docudays UA для школярів, молоді, студентів.
Цього року було проведено 10 засідань. Суттєво зросла кількість підписників у групі (на 100 осіб). Детальніше:

5.4. Участь у доповіді правозахисних організацій «Права людини в Україні – 2016»
Важливим аспектом дотримання прав людини та залучення правозахисних організацій до фіксації порушень та захисту порушених прав є написання доповідей про стан із дотриманням прав людини у відповідній країні. Така діяльність, зокрема, лягає в основу написання т.зв. альтернативних звітів по дотриманню прав людини.
Русланом Тополевським, аналітиком ГО «Центр «СІМ» було підготовлено огляд «Право на приватність». Було висвітлено наступні аспекти: обшуки у Криму, банківська таємниця, обшук, зовнішнє спостереження, відеокамери в громадських місцях, зняття інформації з каналів зв’язку, захист персональних даних, реєстри та ідентифікаційні документи, тілесний аспект права на приватність. Для покращення ситуації надано наступні рекомендації органам державної влади:
1. Припинити адміністративну практику протиправного використання ідентифікаційного номеру
(коду) платника податків для інших цілей, не передбачених законом. Припинити також
застосування поняття «персональний номер», використання якого не передбачено жодним
законом.
2. Внести зміни до законодавства, передбачивши оприлюднення щорічного звіту зі
знеособленими даними відносно зняття інформації з каналів зв’язку в порядку проведення
негласних слідчих (розшукових) дій.
3. Прийняти закон та інші нормативно-правові акти, що захищали би права пацієнтів,
зокрема, у частині здійснення примусових медичних процедур, трансплантології і захисту
конфіденційної інформації про стан здоров’я.
4. Внести зміни до законодавства і юридичної практики з тим, щоб усунути суперечність між
обов’язковістю щеплень для відвідування дитячих закладів і правом на освіту для дітей,
батьки яких свідомо відмовляються робити такі щеплення, особливо, коли такі щеплення
протипоказані дитині за медичними показами.
5. Врегулювати здійснення відеоспостереження в громадських місцях, передбачивши, серед
іншого, порядок, умови зберігання та видалення записів, їхнього оприлюднення та
створення незалежного органу щодо контролю за цією сферою.
6. Врегулювати здійснення відеоспостереження щодо ув’язнених осіб таким чином, щоб було
дотримано баланс між вимогами безпеки і людською гідністю.
7. Виключити з переліку відомостей Конституційного суду України, яким надається гриф «Для
службового користування», відомості щодо конституційних подань як такі, які
представляють особливий суспільний інтерес і створені в рамках діяльності органів
державної влади.
8. Уточнити перелік спеціальних технічних засобів отримання інформації таким чином, щоб
пересічний громадянин міг передбачити що з них належить до заборонених (дозволених)
засобів та зробити такий перелік розумним та публічним, з урахуванням розвитку
новітніх технологій.
9. Розробити систему соціальних компенсаторів для живих донорів.
10. Внести зміни в Правила здійснення діяльності у сфері телекомунікацій (діяльність з
надання послуг доступу до Інтернет) з урахуванням позиції профільних громадських
організацій.
11. Внести зміни в законодавство щодо порядку використання працівниками патрульної поліції
нагрудної камери (відеореєстратора), зберігання інформації, отриманої за її допомогою
нього, режим доступу до такої інформації тощо та оприлюднити його;
12. Застосовувати деперсоніфікацію відеозаписів (так, щоб уникнути можливості
ідентифікації особи) перед їхнім оприлюдненням у випадку, коли на це немає згоди
особи, яку було зафіксовано на відеозаписі.
13. Припинити практику правоохоронних органів підміни обшуків оглядами.
14. Удосконалити кримінально-процесуальне законодавство, яке стосується коштів, що
вилучено за ухвалою суду під час обшуку, а потім визнано речовими доказами і на які не
накладено арешт та уточнити порядок повернення цих коштів, зокрема прямо вказати, хто
є власником вилучених предметів, які визнано речовими доказами і на які не накладено
арешт.
Повна версію звіту доступна за посиланням

5.5. Моніторинг дотримання гарантій заборони тортур щодо осіб, які потрапили в полон під час антитерористичної операції на Сході України
Моніторинг було здійснено у лютому-грудні 2016 року за сприянням Організації з безпеки та співпробітництва в Європі/Бюро з демократичних інститутів і прав людини. В межах проекту було опитано 26 осіб, які перебували у полоні на Сході України, проаналізовано дані опитувань ще 25 осіб, що були здійснені іншою правозахисною організацією (загальна вибірка – 51 особа), ініційовано декілька десятків запитів до органів державної влади України та Російської Федерації, та проаналізовано понад 100 джерел ЗМІ, які містили інформацію про умови утримання та характер поводження з особами, котрі потрапили в полон внаслідок збройного конфлікту на Сході України в період з квітня 2014 по листопад 2016 року.
Задокументована інформація свідчить, що випадки застосування фізичного та психологічного насильства надзвичайно розповсюджені. Полонених били під час захоплення і затримання, били часто: руками, ногами, гумовими кийками, прикладами – нерідко аж до втрати свідомості, стріляли. У когось відкривалася гангрена, у когось настільки набрякали руки й ноги, що після натискування пальцем “залишалася вм’ятина на 5 сантиметрів”, когось катували електрострумом і вирізали на спині свастику. В багатьох були понівечені обличчя, поламані ребра. Опитані нами свідчили і про страти.
Отримані результати яскраво свідчать про масовий характер застосування катувань та нелюдського поводження із полоненими (заручниками) в зоні проведення АТО. І не тільки зі сторони бойовиків ОРДЛО. Також дослідники вказують на ряд супутніх проблем:
1) Ненадання статусу “військовополонений”, лише “незаконно утриманий” або “заручник”
2) Складна процедура відновлення втрачених документів
3) Ненадання медичної допомоги під час перебування в полоні та після повернення
4) Відсутність матеріальної допомоги родинам та жертвам
5) Відсутність єдиної бази обліку фактів жорстокого поводження і катування
6) Безкінечна контрактна служба (контракти “до закінчення особливого періоду” або ж інші
“варіації на тему”)
7) Неврегульоване питання повторного залучення колишніх полонених до військових дій в
зоні збройного конфлікту
8) Використання примусової праці полонених
9) Ведення судочинства та винесення вироків некомпетентними судами
Нашими фахівцями були напрацьовані наступні рекомендації:
1. Службі Безпеки України доповнити завдання постійно діючого Міжвідомчого центру допомоги громадянам у питаннях звільнення полонених, заручників та віднайдення зниклих безвісти, створити підрозділ (департамент, службу тощо), який би здійснював централізований збір та облік інформації про умови утримання осіб (цивільних і військових), які перебували у полоні під час Збройного конфлікту на Сході України та, зокрема, фіксування інформації щодо випадків застосування до них катувань, нелюдського чи такого, що принижує людську гідність, поводження чи покарання;
2. Кабінету Міністрів України, Службі Безпеки України, Генеральній Прокуратурі України, Уповноваженому Верховної Ради України з Прав людини створити орган (Міжвідомчу комісію) із розслідування випадків катувань, нелюдського чи такого, що 53 принижує людську гідність, поводження чи покарання щодо осіб, які перебували (перебувають) у полоні незаконних збройних формувань на Сході України;
3. Кабінету Міністрів України, Міністерству охорони здоров'я України, Генеральній Прокуратурі України, створити міжвідомчу Комісію з імплементації “Керівних принципів з ефективного розслідування та документування тортур та інших видів жорстокого, нелюдського або такого, що принижує людську гідність, поводження і покарання” (Стамбульського Протоколу) від 9 серпня 1999 року та розробити принципи ефективного документування насильства, катувань та інших видів жорстокого, нелюдського чи такого, що принижує людську гідність, поводження або покарання на основі Стамбульського протоколу.
Детальніше:
«Заламували руки, били ногами, катували електрострумом…»: презентація результатів моніторингу жорстокого поводження з полоненими, захопленими в зоні АТО
Презентація результатів моніторингу жорстокого поводження з полоненими, захопленими в зоні АТО

Повний текст аналітичного звіту доступний за посиланням:

5.6. Проекти із безпеки громад
У 2016 році Організація продовжила розпочату минулого року роботу із напрацювань Концепції комплексної безпеки територіальної громади. Зокрема, за підсумками проведених фокус груп було узагальнено 65 основних проблем, які можна узагальнити у 9 основних груп:
• Стан доріг та їх облаштування
• Проблеми і недоліки в роботі правоохоронних органів.
• Порушення правил дорожнього руху
• Порушення правил торгівлі алкогольними напоями
• Відсутність освітлення
• Наркоманія/ торгівля наркотиками/ наркопритони
• Недостатня робота по профілактиці правопорушень неповнолітніми
• Екологічні проблеми
• Злочини і правопорушення

Рішенням 3-ї сесії 7-го скликання Самбірської районної ради від 17 березня 2016 року №91 затверджено Концепцію комплексної безпеки Самбірського району в редакції, напрацьованій та запропонованій Експертною групою.
Sambir.jpg
Підсумком отриманого досвіду стала розробка брошури «Алгоритм визначення громадою пріоритетів безпеки свого регіону». Неофіційно це видання називають «6 кроків до безпеки громади». Адже воно стало чи не першим в Україні досвідом застосування community policing.
Детальніше:
Брошура доступна за посиланням:

За сприяння Міжнародного Фонду «Відродження» Організація отримала можливість перевірити ефективність розробленої методології ще в одному районі Львівської області – Старосамбірському. Цікавий тим, що є гірським. Відповідно командою проекту було проведено 8 фокус-груп, опитано 2000 громадян, виокремлено 98 проблем громадської безпеки.
20 вересня 2016 року своїм рішенням №148 сесія Старосамбірської районної ради затвердила Концепцію комплексної безпеки Старосамбірського району, що підтвердило життєздатність запропонованої ГО «Центр «СІМ» методології.

20160329_105816_0.jpg
Детальніше:
Презентація проекту «Апробація моделі формування та реалізації Програми громадських пріоритетів охорони правопорядку, напрацьованої на Самбірщині»
Незадовільний стан доріг, ПДР, вирубка лісів та інші небезпеки: результати фокус-групових досліджень у Старосамбірському районі
Результати фокус-групових дискусій щодо написання проекту Концепції комплексної безпеки Старосамбірського району
Старосамбірський район буде одним із найбезпечніших в Україні
Старосамбірська райрада затвердила Концепцію безпеки району, ініційовану Центром "СІМ"

5.8. Освітні заходи
09 березня 2017 року в приміщені Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» було презентовано експозицію міжнародної виставки «Війна за мир». Її ініціаторами виступили Громадська приймальня Української Гельсінської спілки з прав людини в місті Ужгород та Центр правових та політичних досліджень «СІМ».1_0.jpg
Метою проекту є донесення об’єктивної інформації про події на сході України та порушення Російською Федерацією норм міжнародного гуманітарного права. На ній представлені фотороботи, що зображують українських добровольців, зокрема бійців окремої зведеної штурмової роти «Карпатська Січ», у складі 93-ої механізованої бригади Збройних Сил України. Хронологічно світлини охоплюють період від початку діяльності військових – до сьогоднішніх днів. Варто відзначити, що авторами світлин є непрофесійні фотографи.2_0.jpg
Детальніше:

16 вересня у межах 23 Форуму видавців у Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» відбулась презентація книги-біографії «Оставь надежду всяк сюда входящий». Автор, Павло Панич, понад 20 років проходив випробування в місцях позбавлення волі. Він – один із небагатьох, хто не зламався і продовжує боротися із системою. Презентація цієї книги ще раз актуалізувала проблему застосування катувань та нелюдського поводження із ув’язненими в Україні. Участь у цьому заході також взяв відомий український правозахисник Євген Захаров.
Детальніше

Мандрівна експозиція «Кожен має право знати свої права». Упродовж 19-30 вересня учні-старшокласники СЗШ №48 міста Львова проводили екскурсії про права людини для своїх ровесників і ровесниць з інших шкіл міста. Щодня юні гіди зустрічали по три-чотири групи відвідувачів, а це близько 60 осіб. Загалом виставку відвідало 565 дітей з 30 навчальних закладів Львова.
Окрім самих екскурсій, було проведено два цікавих заходи. Один із них – це «жива книга» з кримським татарином Аметом Киримли про шлях до Свободи, а також засідання кіноклубу медіа-просвіти з прав людини Docudays Ua.
Детальніше

Фотовиставка “Думайдан-2016: фотомиті”. Цей захід також відбувся в рамках XIII Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини і тривав з 14 по 22 листопада 2016 року. Відвідувачам виставки представлено кращі фотографії харківського екологічного активіста Олега Перегона, який брав участь у захисті місцевого лісопарку від вирубки перед ЄВРО-2012; фотографії занедбаних парків Тернопільщини екологіста Олександра Степаненка, фотоісторії журналіста УГСПЛ Олега Шинкаренка, активістів Тамари Харчилави, Нінель Суслової та Олександра Чеботарьова про мирні протести на Київщині, серед яких: захист від вирубки орнітологічного заказника місцевого значення «Пірнівський», протести проти ліквідації озера Качине в Дарницькому районі міста Києва та проти вирубки парку «Чорний Гай» в Ірпені.
Головна мета цього проекту – зібрати екологічних активістів, які захищають дерева, разом з правозахисниками, правниками, найкращими юристами України, і спробувати зробити наше законодавство більш сприятливим для того, щоб ми зберегли зелені насадження.
Детальніше

Проект «Активізація громадянського суспільства шести областей України для подолання стереотипів та інтеграції ВПО у життя громад «Декалог примирення». В межах проекту відбулось 2 сесії Школи громадського активісти/активістки. 3.png Перша була присвячена поняттю прав людини та організації громадських заходів, друга – застосуванню методології Форум-театру для вирішення соціально важливих проблем. Учасниками проекту стали 25 представників шести областей України - Львівської, Івано-Франківської, Волинської, Харківської, Донецької та Луганської. 4.png По закінченні навчання вони організували понад 20 різноманітних різнопланових заходів, головною метою яких було розповісти про права людини, людську гідність, наскільки важливо у теперішній час залишатись відкритим до людських проблем та як активно відстоювати свої порушені права.5.png
Детальніше:
На сторожі прав людини: завершилася перша сесія Школи громадського активіста / активістки
Школа громадського активіста / активістки: сесія друга, фінальна
Форум-театр, «HUMRA» і Docudays UA – за права людини
Львівщина будує мости порозуміння
Івано-Франківськ і Слов’янськ: платформи діалогу та примирення
«Не такі, як усі»: волиняни долають стереотипи в собі
6.png

Партнери:
Організація є одним із засновників та членом Української Гельсінської спілки з прав людини
Харківська правозахисна група
Херсонський фонд милосердя та здоров'я
БО "Твоє право"
Регіональний благодійний фонд «Резонанс»
Громадська рада при Державній пенітенціарній службі України у Львівській області
Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького"
Центр досліджень визвольного руху
КМЦ Львівський палац мистецтв
КП Львівський кіноцентр
Перший львівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
Другий львівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
Самбірський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
Стрийський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
Червоноградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
Яворівське бюро правової допомоги
Новояворівське бюро правової допомоги
Пустомитівське бюро правової допомоги
Буська центральна районна бібліотека для дорослих
Жовківська центральна районна бібліотека
Бродівська центральна районна бібліотека
Львівська обласна універсальна наукова бібліотека
Центральна міська бібліотека імені Лесі Українки
Львівська середня загальноосвітня школа №38
Львівська середня загальноосвітня школа №48
Навчально-методичний центр освіти м Львова
Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради
Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області
Головне територіальне управління юстиції у Львівській області
Самбірська районна рада
Самбірська міська рада
Старосамбірська районна рада
Старосамбірська міська рада
Сокальська районна рада
Червоноградська міська рада

Фінансовий звіт за 2016 р. (у грн.)

Надходження:
Безповоротна фінансова допомога (гранти) — 3 655 939, 51 грн.
Добровільне пожертвування — 42 200, 00 грн.
Загальна сума: 3 698 139,51грн.

Витрати:
Програмна діяльність
фокус-групи — 49 900,00 грн.
Моніторинг та документування – 47 253,46 грн.
Освітні заходи – 484 553, 50 грн.
Аналітика — 383 247, 38 грн.
Діяльність громадських приймалень — 2 650 323, 75 грн.
Загальна сума: 3 615 278, 09 грн.

Рух коштів ГО ЦППД «СІМ» у 2016 р.
Залишок коштів на 1.01.2016р. — 65 796, 00 грн.
Надходження — 3 698 139,51 грн.
Витрати — 3 615 278, 09 грн.
Залишок коштів на 1.01.2017р. — 148 657, 42 грн.

Контакти:
Адреса: 79000, м. Львів, проїзд Крива Липа, 6, 3 поверх
Адреса для листування: а/с 10666, м. Львів, 79000
Телефон: (032) 2432550
Електронна пошта: centre@centre7.org.ua
Фейсбук-сторінка Центру
Сайт: www.centre7.org.ua

Позначки
centre7.org.ua