Ви тут:ВПО / Права безробітних

Права безробітних


Опубліковано21.01.2016

Згідно частини 1 статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII від 20 жовтня 2014 року (далі – Закон №1706-VII) для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття здійснюється відповідно до законодавства України.

Отримання внутрішньо переміщеними особами статусу безробітного

«Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №198 від 20 березня 2013 року (далі – Постанова №198).

Отримати статус безробітного може внутрішньо переміщена особа, яка:

  • звільнились з роботи (припинили інший вид зайнятості);
  • не звільнились з роботи (не припинила інший вид зайнятості), але не має можливості продовжувати роботу (інший вид зайнятості) за попереднім місцем проживання;
  • була зареєстрована як безробітна до переміщення і потребує перереєстрації за місцем її перебування чи проживання в інших регіонах України після взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи.

Порядок отримання внутрішньо переміщеними особами статусу безробітного

Згідно з Постановою №198 та відповідно до положень Закону №1706-VII, для реєстрації як безробітних, внутрішньо переміщені особи, які звільнилися з роботи (припинили зайнятість), але не мають документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), пред’являють до центру зайняості такі документи:

  • документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
  • облікову картку платника податків;
  • довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
  • заяву про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, або документ, що підтверджує факт припинення зайнятості (цивільно-правовий договір, витяг із Єдиного держреєстру юросіб та фізосіб-підприємців), або відповідне рішення суду – у разі припинення трудових відносин (припинення зайнятості) у судовому порядку;
  • розрахунковий документ (квитанцію), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення.

Відповідно до положень ст. 7 Закону №1706-VII внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення іншого виду зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до законодавства.

Якщо зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа має намір отримати статус безробітного, але при цьому не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості) і не має можливості продовжувати роботу (інший вид зайнятості) за попереднім місцем проживання, така особа для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття може припинити трудові відносини, надавши до центру зайнятості нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви). У разі припинення приймання поштових відправлень на/з території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв’язку з обставинами, визначеними у статті 1 Закону №1706-VII, така заява подається до відповідного районного, міськрайонного, міського, районного у місті центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи.

Взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю таким особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством на випадок безробіття.

Постановою №198 для внутрішньо переміщених осіб під час реєстрації як безробітного також передбачено інші виключення із загального порядку отримання статусу безробітного, а саме:

  • якщо внутрішньо переміщена особа, є членом особистих селянських господарств, реєстрація її як безробітного здійснюється без подання довідки про припинення ведення такого господарства або вихід із нього;
  • від випускників вищих та професійно-технічних навчальних закладів – внутрішньо переміщених осіб, при зверненні до центрів зайнятості не вимагається надання довідки про направлення на роботу або про самостійне працевлаштування

.

Реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводиться центром зайнятості незалежно від місця проживання внутрішньо переміщеної особи.

За загальним правилом рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше ніж протягом семи календарних днів з дня подання особою заяви про надання статусу безробітного.

З першого дня реєстрації у центрі зайнятості статус безробітного надається окремим категоріям громадян у разі відсутності підходящої роботи, підбір якої здійснюється відповідно до Закону України «Про зайнятість населення». До таких категорій відносяться:

Тривалість виплати та розмір допомоги по безробіттю

Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Виплата допомоги по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, починається з 91-го календарного дня.

Згідно частини 4 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-III від 02 березня 2000 року (далі – Закон №1533-III) загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Для окремих категорій громадян, а саме:

  • для зареєстрованих (взятих на облік) внутрішньо переміщених осіб, які не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, та отримали такий статус без вимог, що застосовуються за звичайної процедури,
  • для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце,

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 180 календарних днів.

Зверніть увагу! Скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є підставою для припинення центром зайнятості реєстрації особи як безробітного. Підстави для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи передбачені статтею 12 Закону №1706-VII.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №1533-III право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Для таких осіб розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб:

до 2 років – 50 відсотків;
від 2 до 6 років – 55 відсотків;
від 6 до 10 років – 60 відсотків;
понад 10 років – 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перші 90 календарних днів – 100 відсотків;
протягом наступних 90 календарних днів – 80 відсотків;
у подальшому – 70 відсотків.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону №1533-III допомога по безробіттю в мінімальному розмірі виплачується визнаним в установленому порядку безробітними застрахованим особам:

  • які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців;
  • звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України;
  • молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце;
  • взятим на облік внутрішньо переміщена особам, які не мають документів, необхідних для надання статусу безробітного, та отримали такий статус без вимог, що застосовуються за звичайної процедури.

Внутрішньо переміщеним особам після надходження документів та відомостей про страховий стаж, заробітну плату (дохід) рішення про призначення допомоги по безробіттю переглядається відповідно до законодавства.

Допомога по безробіттю виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а за згодою безробітного – один раз на місяць.

Позначки
centre7.org.ua