Ви тут:Охорона пам'яток / Преса про діяльність «СІМ» / У створенні музею Олени Степанівни перейдено точку незворотності

У створенні музею Олени Степанівни перейдено точку незворотності


Опубліковано30.03.2011

ЗМІ: 
Західна інформаційна корпорація

Громадські слухання щодо створення меморіального музею Олени Степанівни, які відбулися 28 березня у Львівській міськраді за присутності працівників різних львівських музеїв, однозначно засвідчили вимогу львів’ян до влади про відкриття музею ще цього року.

Дивно, але громадські слухання відбулися без присутності представників ЗМІ: прес-служба ЛМР не вважала за потрібне хоча б якось анонсувати цей захід, організований на вимогу громадських організацій відділом громадського партнерства управління «Секретаріат ради».

Іще дивніше, але на громадських слуханнях був відсутній записаний у програмі начальник управління культури ЛМР Андрій Вороновський, не було також бодай якогось іншого представника від управління культури. Скидалося на те, що цьому управлінню питання створення нового музею абсолютно нецікаве, оскільки не входить до сфери бізнес-планів команди, яка тепер керує містом. А от Богдан Петраш підпис, котрого стоїть під актом чудесного»зцілення» будинку Олени Степанівни від аварійності, яка, за його ж зізнанням на комісії культури була «натягнутою», присвятив перебігу громадських слухань ад 2 години свого робочого часу!

Проте найпозитивнішим моментом громадських слухань стала активна зацікавленість проблематикою створення меморіального музею Олени Степанівни з боку представників депутатського корпусу. Першим узяв слово голова постійної депутатської комісії культури ЛМР Ярослав Музичко, передавши його своєму заступнику – Тарасу Семущаку, крім котрого на слуханнях були присутні також однопартійці Богдан Стадник, Святослав Макітра та Ірина Шалаховська. Саме з вуст депутатів громада почула тверде запевнення: музей постане цього року, а з наступного зможе подавати проекти на часткове відшкодування з бюджетних коштів ремонтно-реставраційних робіт та матеріалів.

Секретар громадської організації «Кіш» Юрій Волощак запропонував розпочати роботу із створення музею у його статусі громадської установи культури, виклавши своє бачення можливості виготовлення експозиції силами членів товариства «Кіш» за сприяння інших організацій, що входять до Асоціації козацьких товариств.

В обговоренні пропозиції облаштування громадського музею в останньому прижиттєвому помешканні Олени Степанівни узяли участь громадські діячі Андрій Коляса, Богдан Горбовий, Христина Процюк, історики із музейних та дослідницьких установ Львова Ганна Кос, Андрій Гречило, Надія Холак, Орест Круковський, Марія Омельчук. Наругою над пам’яттю видатної героїні Олени Степанівни назвав 20-літнє зволікання із створенням її меморіального музею назвав львів’янин Йосип Вільховий, а Ярослав Демчук від імені мешканців сусідніх із майбутнім музеєм будинків запевнив, що жителі мікрорайону матимуть за честь долучитися своєю допомогою до того, щоб музей за адресую вул. Козацька,11а у Львові став достойним меморіальним вшануванням пам’яті легендарної хорунжої Українського Січового Стрілецтва та четарки УГА, а також її сина професора Ярослава Дашкевича та пов’язаного із ним кола українських дисидентів.

На жаль, замість того, щоб надати слово, записаній до програми виступів кандидату історичних наук й одній із ініціаторок створення музею Ганні Кос, начальник відділу громадського партнерства управління секретаріат ради» Юрій Лукашевський припустився помилки, яка виявилася мало що не фатальною, – він запросив до виступу мешканку кв.2 у будинку на вул. Козацькій,11а Любов Лутчин, яка не тільки звела проблематику слухань до теми поліпшення власних житлових та побутових умов, а й викличною поведінкою замалим не зірвала конструктивний хід громадських слухань, що стосувалися суто музейної концепції, а не її необґрунтованих захцянок.

Тепер гр. Любов Лутчин, яка за 20 років, що збігли від моменту ухвали про створення меморіального музею Олени Степанівни на вул. Козацькій, 11 а, категорично відкидала будь-які пропозиції влади надати їй інше житло, змушена буде миритися із тим, що сусідуватиме з громадською установою на громадській території, з якої для обслуговування своїх самочинно збудованих і в дивний спосіб приватизованих літньої кухні та сараю зможе претендувати хіба на 1 м по периметру згаданих споруд.

Однак львівські музейники, обурені приватизацією частини пам’ятки історії, висловили сподівання, що органи правосуддя знайдуть достатньо аргументів, аби визнати цю приватизацію недійсною. Відтак до резолюції громадських слухань була внесена рекомендація юридичному управлінню Львівської міської ради вивчити законність приватизації гр. Лутчин Л. квартири №2 за адресою вул.Козацька,11А у м.Львові.

Іншим важливим пунктом резолюції (власне, отою метафоричною «точкою незворотності») стала рекомендація управлінню комунальної власності оголосити конкурс на оренду вільного нежитлового приміщення за адресою кв.1, вул. Козацька,11а у м. Львові. В умовах конкурсу передбачити використання приміщення з функцією «Музей Олени Степанівни». Отже, тепер слово за начальником згаданого управління Євгеном Климовичем, який має незагайно прописати умови конкурсу та не баритися із його оголошенням.

Дата публікації: 
Вів, 29/03/2011
Позначки
centre7.org.ua