Ви тут:Охорона пам'яток / Преса про діяльність «СІМ» / «Віртуальні» єврогроші для пам’яток

«Віртуальні» єврогроші для пам’яток


Опубліковано26.05.2011

ЗМІ: 
Газета "Ратуша"
Автор: 
Наталя ДУДКО

Проблема реставрації об’єктів культурної спадщини — актуальна й болісна для Львова. З одного боку, катастрофічно бракує коштів на такі роботи, з іншого — щойно вони з’являються, виникає чимало застережень, як їх використати так, щоб не нашкодити.

Як розповідав свого часу голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк, він дуже вболівав за те, щоб кам’яницю Шольц-Вольфовичів на площі Ринок внесли в список для реставрації, однак результат реставраційних робіт викликав чимало застережень: вийшов «ідеально» зафарбований будинок, втрачено елемент відчуття справжності, турист вагатиметься, чи це оригінальна пам’ятка XVI ст., чи репродукція в стилі історизму. Також пам’ятними для львів’ян є роботи, які міська влада на чолі з мером Андрієм Садовим проводила напередодні святкування 750-річчя Львова і називала їх чомусь реставрацією, попри протести громадськості (саме тодішні дії нового міського голови, що дисонували з його передвиборчими заявами, розчарували частину мислячих львів’ян — патріотів міста, які пошкодували, що проголосували на виборах мера за Андрія Садового). За виділені тоді з бюджету 100 мільйонів гривень Львів втратив автентичну бруківку на площі Ринок, мав нагоду споглядати пластмасові ліхтарі замість історичних, одержав неякісно відреставровані фонтани на площі Ринок та фасади історичних кам’яниць, позбувся однієї з романтичних принад — накладання трамвайних колій на вулиці Руській, яку забетонували. Мотивація, яка звучала з уст міських посадовців найвищого рангу: гроші дають, їх треба освоїти.

Замість регулярно, планово дбати про пам’ятки архітектури, влада практикує періодичні «подарунки» на велику суму. Упродовж 2009 — 2010 років з державного бюджету коштів на реставрацію пам’яток у Львові не виділяли жодної копійки, повідомляла начальник управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко і зазначала, що управління подало пропозиції до Міністерства регіонального розвитку і будівництва щодо реставрації об’єктів на 100 млн грн. Таку суму як мінімально потрібну для реставрації озвучив і міський голова Львова Андрій Садовий під час лютневої наради в Києві під головуванням Прем’єр-міністра України Миколи Азарова щодо підготовки міст до чемпіонату Євро-2012.

Оприлюднена інформація зацікавила експертів та фахівців, і центр правових та політичних досліджень «СІМ» звернувся до Андрія Садового з проханням надати для ознайомлення громадськості інформацію про об’єкти, на які просять суму 100 млн грн, а також надати перелік об’єктів, наявність погодженої містобудівної документації в Держкультурспадщини та датою затвердження проектно-кошторисної документації. У відповідь управління охорони історичного середовища, інформує центр «СІМ», надало перелік об’єктів культурної спадщини м. Львова, запропонованих для фінансування робіт з реставрації за кошти з державного бюджету, відповідно до протокольного доручення Прем’єр-міністра України М. Азарова «Про підготовку інфраструктури приймаючих міст до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу»: Музей національно-визвольних змагань — 5,0 млн грн; Музей етнографії — 2,5 млн грн; монастир Домініканів — 1,1 млн грн, палац Любомирських — 0,7 млн грн; Музей Пінзеля — 2,0 млн грн; Святоп’ятницька церква — 0,6 млн грн; собор Св. Юра — 2,7 млн грн; ансамбль Успенської церкви — 2,1 млн грн; ансамбль Вірменського собору — 0,8 млн грн; костел Івана Хрестителя — 0,6 млн грн; костел Єзуїтів — 0,4 млн грн; церква Св. Єлизавети і Ольги — 0,3 млн грн; будинок на вул. Ген. Чупринки, 50/52 — 1,6 млн грн; будинок на вул. Краківській, 14 — 3,3 млн грн; будинок страхового товариства «Дністер» — 7,0 млн грн; будівлі, в яких розташовані театральні та музичні заклади — 1,5 млн грн; будівлі, в яких розташовані бібліотеки та школи — 0,5 млн грн; пам’ятки дерев’яної архітектури, розташовані на території музею-заповідника «Шевченківський Гай» — 0,7 млн грн; пам’ятники, що є пам’ятками мистецтва — 0,1 млн грн; Національний музей у Львові ім. А. Шептицького — 2,4 млн грн; театр опери та балету ім. С. Крушельницької — 9, 5 млн грн; будівлі монастиря Бернардинів — 3, 4 млн грн; реставрація балконів пам’яток архітектури — 5,1 млн грн. Загальна сума коштів — 53,9 млн грн, а не декларовані раніше 100 мільйонів.

Кошти наразі не надійшли, і нема певності, що надійдуть. Адже якщо їх нададуть наприкінці року, то якісно відреставрувати об’єкти буде нереально. Однак сам перелік із вказаними сумами дає привід для аналізу фахівців та експертів-пам’яткоохоронців. Постають питання пріоритетів, а також, кому вирішувати, які пам’ятки реставрувати насамперед, хто має бути розпорядником коштів тощо.

Начальник управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко зазначила: «На об’єкти, які управління подавало пропозиції щодо реставрації, є проектна документація попередніх років, погоджена і нереалізована. Щоправда, Оперного театру, який є в цьому переліку, ми не подавали у своїй пропозиції, очевидно, він ішов за окремою стрічкою театрів та музеїв… Розпорядниками коштів на деякі об’єкти визначено УКБ Львівської міської ради, на деякі — обласної ради. Оскільки кошти бюджетні, то розпорядників визначатиме Київ».

Члени депутатської комісії ЛМР з питань культури, промоції, ЗМІ та туризму на своїх засіданнях висловлювали побажання, щоб профінансувати з цих коштів, якщо їх нададуть, ремонт львівських муніципальних театрів, однак згодом зробили висновок, що такі їхні намагання — марні, оскільки кошти, мовляв, надає Київ. Водночас комісія звернулася до управління капітального будівництва ЛМР з проханням підтвердити скерування коштів, які мали б надати на реставрацію Національного музею у Львові, саме на приміщення музею на вул. Драгоманова, 42.
Коментар
Андрій Салюк, голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури:
— На реставрацію культурної спадщини Львова потрібні великі гроші, але нам ще треба навчитися їх використовувати, бо досвід підготовки до 750-річчя Львова засвідчив, що використовуємо кошти, м’яко кажучи, нераціонально. Вибір об’єктів був досить примітивним, дуже дивно було сформовано перелік об’єктів, які треба було реставрувати. Не кажучи вже про багато інших речей.
Менеджмент використання коштів не має полягати тільки в тому, що дайте нам гроші, бо нам треба. Потрібно забезпечити якісне виконання робіт.
Мене цікавить, чи є проектна документація на задекларовані тепер об’єкти і чи погоджено її в Держкультурспадщини. Дуже часто проектну документацію готують неконкретно, а коли починають реставраційні роботи і трапляється якась помилка, то важко сказати, з чиєї вини: проектанти кажуть, що виконавці погані, виконавці кажуть, що який їм проект дали, так і виконують. При управлінні охорони історичного середовища створено науково-консультативну раду, яка мала б такий перелік обговорити. Якщо такі базові, стратегічні проблеми не представляють на обговорення, а чиновник сам вирішує, то навіщо тоді консультативна служба?

На деякі об’єкти зазначено великі суми, і я погоджуюся, що вони потрібні, на деякі навіть значно більші. Але чи маємо на цю суму повністю підготовлену проектну документацію? Крім того, чи буде достатньо фахівців, щоб реалізувати реставраційні роботи, які заплановано, на належному фаховому рівні? Якщо фахівців залучать до реставрації церкви Параскеви П’ятниці, то важко уявити, хто тоді реставруватиме Успенську церкву, собор Святого Юра. А уявляєте, що буде, коли гроші нам дадуть наприкінці року?

Дата публікації: 
Чет, 26/05/2011
Позначки
centre7.org.ua