25 грудня 2008
Археологи-професіонали програють «чорним»
Винне недосконале законодавство України, байдужість чиновників, соціальний запит та рівень свідомості людей
Не треба лишній раз розповідати про те, яка в України велика культурна спадщина і яке існує ставлення до неї. Так склалося, що, за великим рахунком, усі культурні та археологічні «запаси» тримаються на ентузіазмі професіоналів, яким болить втрата унікальних культурних та архітектурних пам’яток. Відповідно до ратифікованих міжнародних конвенцій, охороняти культурну спадщину ми зобов’язалися перед усім світом. Тим не менше експерти кажуть, що стан багатьох пам’яток культури — в катастрофічному стані. Особливо це стосується пам’яток археології: всього — 65 тисяч, з яких 418 має національне значення. За неофіційною статистикою, протягом цього року третину з них (!) пограбували або знищили «чорні» археологи та ті, хто купив чи «приватизував» землю із, наприклад, доісторичними курганами. Багато таких знищили бульдозери — понад 1,5 тисяч.
8 листопада 2008
Збережіть «Пейзажку»!
Уже протягом чотирьох років іде боротьба між киянами і міськрадою за Пейзажну алею — одне з найкрасивіших і найстаріших місць у Києві. Міські чиновники, на жаль, можуть собі дозволити не зважати на закон і офіційні листи ЮНЕСКО, використовуючи ситуацію задля передвиборного піару. Добре, що серед жителів української столиці ще є ті, хто не може собі дозволити опускати руки.
10 вересня 2008
Кому дістануться львівські замки
У Львові сперечаються про концесію
Астрійський консорціум розробляє концепцію реконструкції та подальшого використання замків Львівщини. Наразі австрійці досліджують Свіржський та Підгорецький замки. За словами Василя Івановського, начальника управління охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації, напрацювання австрійських архітекторів увійдуть в концепцію концесії замків. Водночас Борис Возницький, директор Львівської галереї мистецтв, стверджує, що ніякої концесії не буде, а австрійці проведуть реконструкцію за умови, що вони зможуть побудувати біля замків свої об’єкти інфраструктури.
9 вересня 2008
Музеї в облозі
Забудови навколо пам’яток архітектури псують історичний образ Києва
Навпаки, на прикладі столиці України ми бачимо потворну картину повної зневаги міської влади до справи зберігання та популяризації цієї спадщини. Особливо наочно це спостерігається в Державному історико-архітектурному заповіднику «Древній Київ», до складу якого входить велика частина території найдревнішого району Києва — Подолу, а також частково Верхнє місто. Зараз тут інтенсивно ростуть висотки, багато пам’яток тут протиправно надбудовуються мансардними приміщеннями, а то й кількома поверхами, що до невпізнання спотворює їхній первинний архітектурний вигляд.
9 вересня 2008
На реставрацію Києво-Печерської лаври потрібно більш ніж 100 млн. грн.
За підрахунками директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника «Києво-Печерська лавра» Сергія Кролевця, лише на термінові й аварійні роботи потрібно 101 млн. гривень. «У нас є люди, які нам допомагають, наші спонсори. Хоча хотілося б, щоб і держава надавала підтримку. Проблема не лише в грошах. Щоб відреставрувати закриті об’єкти, потрібні фахівці, які створять необхідні проекти, а нам їх дуже бракує», — зазначив скарбник Києво-Печерської лаври отець Варсанофій і додав, що на території лаври проводяться протизсувні заходи та реставрація корпусів, храмів, а також інженерних мереж.
4 вересня 2008
Львівські пам’ятки архітектури «зафіксують»
Львівщина багата на пам’ятки архітектури — тут чи не половина українських раритетів. За сприяння відділу культури та туризму облдержадміністрації розпочалася фотофіксація пам’яток республіканського та місцевого значення: група досвідчених фотохудожників Львова взялася за цей кропіткий соціальний проект. Не секрет, що через недостачу державного фінансування, недбальство та невблаганність часу кількість пам’яток зменшується — унікальні дерев’яні церкви горять, стародавня ліпнина опадає.
3 вересня 2008
Хто в заповіднику господар?
Україні потрібен єдиний орган управління заповідними територіями
Отже, постає питання, чи потрібні суспільству заповідники, національні парки і загалом заповідні території? Відверто кажучи, на даний час вони економічно недоцільні й не мають соціального запиту. За умов сьогодення для більшості українців національні парки, що створені для організації відпочинку і дозвілля населення, не є першою необхідністю. Яка там рекреація, відтворення життєвих сил, коли щодня треба думати про, образно кажучи, кусок хліба. Проте створення та організація природно-заповідних територій та об’єктів на перспективу — справа державної ваги.
31 липня 2008
«Чудеса» під загрозою
Кожен п’ятий номінант у акції «7 природних чудес України» може зникнути
За даними Національного еколого-культурного центру, 20% лауреатів на звання природного чуда потребують захисту (всього в списку 100 номінантів), оскільки їхні території активно забудовуються та засмічуються, нищаться рідкісні види рослин, а також проводяться змагання з екстремальних видів спорту (джипінг, байкерські акції), що завдають збитків флорі та фауні заповідних зон. Нині така загроза нависла над Дунайським біосферним заповідником, Говерлою, заповідником «Хортиця», Жуковим островом, Замковою горою...
10 липня 2008
На місці Десятинної церкви — знову розкопки
Вчені пропонують створити музей давньоруської святині
Як стверджують науковці, немає жодних історичних даних про те, який вигляд мала церква насправді, тому відтворювати її, так би мовити, на око, — недоцільно. Так само не має сенсу будувати нову Десятинну церкву на місті старої, оскільки будівництво повністю зруйнує автентичні залишки підмурків пам’ятки, а також ускладнить релігійну ситуацію в Україні (досі невідомо, котрій із церков належатиме новобудова).
5 липня 2008
Обличчю Києва — новий «макіяж»?
Чергової реконструкції майдан Незалежності не витримає, вважають учені
Нині Головне управління охорони культурної спадщини КМДА має певні напрацювання Генплану, відповідно до якого незабаром почнеться чергова реконструкція майдану Незалежності, з’явиться будинок магістрату на Контрактовій площі та фонтани на Софійській, Європейській та площі Льва Толстого. З одного боку, відтворення історичних пам’яток — це добре, але вони не будуть копіями тих, що існували сотні років тому. Скільки може виникнути суперечок, коли почнуть відтворювати дзвіницю Кирилівського монастиря ХVIII століття на вулиці Фрунзе, Стрітенську церкву на Великій Житомирській чи комплекс будинків Вільяма Гесте на Контрактовій площі (це теж входить до Генплану Києва). Інша проблема — чи вистачить для таких монументальних споруд місця.
20 червня 2008
Ви помітили? Липа вже відцвітає...
Всі відкриті літні майданчики ресторанів і кав’ярень на Пейзажній алеї заповнені. І це при тому, що алея давно слугує стабільним шосе. Народ проклав собі стежинку на узбіччі, інакше довелося б іти весь час із повернутою назад головою: одна машина в’їжджає, інша — паркується, третя мчить на пристойній швидкості... Зверху, дивлячись в урочище, хочеться помилуватися багатими віллами, що відчутно врізалися в гору, та відволікає їдкий дим знизу — будівники палять целофанові кульки. Виходить, мало привезти матеріали для євробудівництва, треба ще штрафами навчити не труїти всіх довкола.
28 травня 2008
Вбивці Києва
Історія не нова і не оригінальна, на жаль. Ще одна забудова. Цього разу фактично на столичній набережній, на Набережно-Хрещатицький, 9. Фірма під малозрозумілою назвою «Ю Ай Пі ЛТД» (товариство з обмеженою — чому завжди з обмеженою? — відповідальністю) здобула ділянку в довгострокову оренду. Розвалили будинки, що стояли чи не з ХIХ століття, і заходилися зводити чергове «елітне житло», яке плавно почало перетворюватися на багатоповерховий офісний центр.
17 травня 2008
За правилами забудови... Ярослава Мудрого
У Києві з’явиться Музей археології прямо на місці розкопок
Любителі історичної та культурної спадщини з нетерпінням чекають завтрашнього дня — 18 травня, коли вся музейна громада відзначає «свій» Міжнародний день. Цього дня можна безкоштовно побувати в будь-якому з музейних закладів України, а їх у нас не мало: за даними Міністерства культури та туризму, понад тисячу. Незабаром до їхньої когорти долучиться новостворений Музей археології Києва. Його на власні кошти збирається заснувати столичний Центр археології. Наразі завершується облаштування однієї з його кімнат, яку кияни зможуть відвідати вже у червні. Але на цьому справа не скінчиться — через 2—3 три роки на Контрактовій площі з’явиться підземний музей зі скла, який відтворюватиме археологічне обличчя Подолу.
23 квітня 2008
Розпродане місто-сад
Бути чи не бути київському історичному ландшафту?
Але вкотре спробую до багнета прирівняти перо, хоча й не вірю у дієвість слова як «єдиної зброї». Хтось рятує Володимирську гірку, хтось — Андріївський узвіз. Хтось захищає від жадібних розкрадачів київських історичних земель Пейзажну алею. Честь їм і хвала. А ми от уже дев’ять років тримаємо оборону одного із найбільш «київських» куточків міста — Обсерваторної гірки із прилеглими територіями. Завітаєте до нас, і ви побачите оазу того старого суто київського життя, яким так славилося наше місто в минулому — Київ сквериків і квітників, таємничий і зелений «Київ-Вій» (О. Мандельштам), де у мальовничий ландшафт, творіння небесного зодчего, гармонійно вплітаються споруди людських архітекторів.
26 березня 2008
Iсторичний Святошин руйнують
Забудовники продовжують зносити об’єкти культурної спадщини столиці
Цього разу під «приціл» забудовників потрапили 13 дореволюційних будиночків, розміщених на території колишнього військового шпиталю на вулиці Львівській, 15. Саме цю територію ще у вересні 2006 року Київрада віддала під будівництво житлового комплексу.
27 лютого 2008
Стартував Рік замків та палаців. Тих, які ще залишились...
Символічно, що саме у Золотій залі палацу Потоцьких у Львові, в області, де реставрується чимало замків та палаців, відбулося урочисте підписання Декларації про наміри голів обласних рад Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Хмельницької областей оголосити 2008 рік Роком замків та палаців Західної України.
27 лютого 2008
Євро-2012 — останній шанс
Хто зацікавлений в тому, щоб від вигляду стародавнього Києва — столиці Київської Русі — нічого не залишилося?
Ця проблема, яка викликає протести городян у зв’язку з будівництвом на Пейзажній алеї, руйнуванням споруд Київської фортеці 2007 р., в’їзних воріт до Нижньої лаври, новобудов, що з’явилися на території архітектурного заповідника, який перебуває під охороною ЮНЕСКО. Але це лише вершина айсберга. На сьогодні узгоджено будівництво понад 20 висотних (від 24 до 55 поверхів) будинків у історичному середовищі Києва. Мало хто може уявити собі загальну картину того, на що перетвориться місто вже за декілька років.
22 лютого 2008
Шедевр українського бароко
300 років служила людям Лютенська Успенська церква. Прийшов час їй віддячити
Сьогодні, на превеликий жаль, тільки в минулому часі можемо згадувати про переважну більшість монастирів, церков, святих місць, які одвічно становили духовну цінність, національну гордість. Усе збудоване упродовж віків талантом і працею безіменних зодчих, козацькою старшиною, людом різного стану в якомусь диявольському вирі знищене, зруйноване, спалене, розвіяне вітрами під більшовицьким гаслом «Релігія — опіум для народу!»
12 лютого 2008
Зацвітуть сади... Петра Могили
Незабаром на території «Софії Київської» з’являться квіти та плодові дерева
Минулого року на території історико-культурного заповідника «Софія Київська» розпочалися реставраційні роботи, мета яких — повернути пам’ятці вигляд часів ХVIII ст. Наразі тут вже завершується реконструкція приміщень митрополитського будинку та кордигарії, а до осені 2008 року планують поновити всі інженерні мережі, які поліпшать підсвічування архітектурних об’єктів.
9 лютого 2008
Надра Старого Києва знову турбують
Археологи стримують будівництво і добралися до ХIХ століття
«День» писав, що минулої суботи на перетину провулку Десятинного та Пейзажної алеї кияни провели повстанський суботник — прибирали сміття, яке там залишили будівельники, які так й не почали своєї роботи. Оскільки на цьому місці міська влада планує здійснити чергове будівництво офісного комплексу, кияни та активісти ініціативної групи «Збережи Старий Київ» вийшли на суботник і попередили, що будуть «уважно відслідковувати будь- які дії міської влади стосовно цієї ділянки», яка входить до охоронної зони ЮНЕСКО. Нагадаємо, що конфлікт між місцевими жителями та владою почався з того, що у 2004 році Міністерство закордонних справ України, яке розташоване поруч, отримало від мерії дозвіл на будівництво на цій території.
8 лютого 2008
Спадщина ЮНЕСКО: національні особливості
Василь ГОРБАЛЬ: У нас проводиться політика невтручання держави в проблеми культуроохоронної сфери
У парламенті вирішили створити належну правову базу для захисту історичної та культурної спадщини. З відповідною ініціативою виступив народний депутат Василь Горбаль, який є співавтором Законопроекту «Про збереження об’єктів культурної та природної спадщини, включених і запропонованих для включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО».
5 лютого 2008
Суботник із повстанським настроєм
Кияни не збираються віддавати в «оренду» Старий Київ
Будівниче свавілля у столиці за останні кілька років набуло небувалого розквіту: ніби гриби після дощу, з’являються будинки — не тільки на ділянках, де будівництво заборонене в принципі, але й беззаконно витісняючи зелені зони, парки відпочинку, дитячі майданчики. Тож кияни та усі небайдужі, керуючись девізом «Якщо не ми, то хто?», нині об’єднують зусилля на захист територій і спільно протистоять забудові.
24 січня 2008
Давньоруські вулиці — на звалище
У Києві будівельники зруйнували унікальні археологічні пам’ятки
Будівельний бум у Києві дійшов вже до того, що під ковшами екскаватора знищуються унікальні історичні цінності. Днями на вулиці Фрунзе, 23—25 будівельники, які збираються зводити на цьому місці офісний центр, зруйнували понад чотири тисячі кубометрів шару древньоруської культури.
22 грудня 2007
Сергій КРОЛЕВЕЦЬ: «Тисячолітня пам’ятка може перетворитися на набір бутафорських споруд»
«Модернізація» Києво-Печерської лаври триває
Однак останнім часом Лавру не впізнати — на її території з’явилося чимало об’єктів торгівлі, постійно щось будується (про що систематично повідомляють ЗМІ, однак на процес забудови це не впливає), а в печери чимало людей ходять «просто подивитися». Такою ситуацією не на жарт стурбований генеральний директор Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергій Кролевець, який відповів на запитання журналіста «Дня».
13 грудня 2007
Київська фортеця — в облозі. Чиновників
Минулого тижня директор музею В’ячеслав Кулініч на сесії Київради майже півгодини благав депутатів виконати президентський указ. Однак чимало депутатів виступали проти того, щоб віддати державі музей. Вірніше, не так сам музей, як його землю. Адже Київська фортеця в центрі столиці займає понад 100 гектарів дорогоцінної землі. На думку деяких представників депутатського корпусу, перед тим, як передавати в державну власність землю музею, держава повинна відшкодувати місту її вартість. Минулого тижня Київрада нарешті вирішила передати майно музею у державну власність, але без землі, на якій він розташований. Проте і таке рішення прийняли лише «за основу», питання ж остаточної передачі Київської фортеці депутати мали були розглянути минулого четверга. Однак цього не сталося. «Чому Київрада зволікає із передачею музею у державну власність?»
11 грудня 2007
У Лаврі триває будівельний бум
Кролевець повідомив, що на території Києво-Печерської лаври проводиться нове будівництво без погодження з дирекцією заповідника і вимог, які існують на міжнародному рівні. Він також наголосив, що зникають споруди, що існували під час включення цього об'єкта до списку всесвітньої культурної спадщини під охороною ЮНЕСКО.
7 грудня 2007
Золоті Ворота «ожили»
Як і питання: чи потрібні нам муляжі втрачених пам’яток
Завершилася 25-річна робота, яка декілька разів припинялася й починалася знову — реставрація Золотих Воріт, що в центрі Києва. Їхнє відкриття відбулося з дотриманням історичних традицій: на свято прибула найвища особа держави — Президент Віктор Ющенко, а зустрічали його під звуки барабанів і фейєрверки актори в ролі Ярослава Мудрого, військової дружини князя київського та послів різних держав.
24 листопада 2007
Як потрапити у список ЮНЕСКО?
Світова культурна спадщина поповниться Кирилівською та Андріївською церквами
Першими номінантами (після Софії і Лаври) мають стати Андріївська та Кирилівська церкви, що у Києві, та Судакська фортеця. Наразі вітчизняні експерти та представник ЮНЕСКО вивчають ці пам’ятки архітектури, а також ще близько десятка. Критеріїв, за якими об’єкти номінуються до списку всесвітньої спадщини, — 14.
14 листопада 2007
У зоні культурного лиха
Українська інтелігенція мобілізує сили на боротьбу із свавіллям влади
Закриті бібліотеки, виселені зі своїх приміщень книгарні, «висотки» та офісно-розважальні центри на місці історико-культурних цінностей, сплюндровані історичні пам’ятки — на жаль, ці особливості складають портрет України XXI століття, вважають відомі українські книговидавці та письменники брати Олексій та Дмитро Капранови.
25 жовтня 2007
Не поділили... духовність
Як вирішити конфлікти між музейниками та церковними громадами?
Збереження історико-культурних пам'яток держави — дуже актуальна проблема для сучасної України і тягнеться вона ще з 20—30 х років минулого століття, коли в Україні зруйнували 15 тисяч храмів та знищили понад 600 тисяч ікон. На жаль, в новітній історії ситуація не змінилася: експерти стверджують, що за останні роки з історико-культурної карти України зникло 130 церков, які мали кількасотлітню історію. Недавня ж новина про зруйнування Нижньої брами на в'їзді до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника сколихнула всю громадськість...
18 жовтня 2007
Церква Спаса на Бересті повинна мати тільки музейний статус
Стверджують діячі культури та науки
Зупиняючись на унікальності церкви Спаса на Берестові, експерти в питаннях історії та культури зауважили, що на відміну від інших пам’яток домонгольської доби — навіть таких як Софійський собор і Кирилівська церква, поневічених непрофесійною «реставрацією» ще у ХIХ ст., — фресковий розпис церкви Спаса на Берестовому зберіг автентичну технологію первісної фрески з легкістю колориту та оксамитовою поверхнею, не знищеної просочуванням оліфи і пізнішим олійним розписом ХIХ ст. Вони наголошують, що «це єдиний зразок фрески в Україні, яка була в ХVII ст. Закрита тиньком і замальована — що і зберегло її до наших часів.
16 жовтня 2007
Лаврські Ворота відбудують?
Ворота Нижньої лаври, які знесли в ніч з 8 на 9 жовтня, про що вже писав «День», будуть повністю відновлені у жовтні-листопаді цього року. В цьому запевнює вище духовенство Києво-Печерської лаври, передає domik.net. Намісник лаври архієпископ Вишгородський Павел звернувся до міністра культури і туризму України Юрія Богуцького з проханням надати дозвіл коштами монастиря відбудувати зруйновану арку.
11 жовтня 2007
Лавра залишилася без Брами
У Києві знищено пам'ятку архітектури середини XIX століття
Відвідувачів Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника чекає неприємна несподіванка: вони більше не зможуть милуватися Брамою на в'їзді до Нижньої Лаври. Ця пам'ятка архітектури, зведена ще у 1850 році, зникла з заповідної території в ніч на понеділок, 8 жовтня. Першими відсутність споруди помітили працівники заповідника, коли йшли вранці на роботу. Згодом вони знайшли останки височенної споруди — купу старої цегли, металеве покриття та деталі воріт з кованого заліза. Все це зловмисники залишили на території Оленівського подвір'я Гостинного двору.
25 вересня 2007
Чи доживуть до Євро-2012 київські святині?
Столична мерія розробила програму відновлення історико-культурних пам’яток
Однак попри «забудовні» рішення Київради, начальник Головного управління охорони культурної спадщини КМДА Руслан Кухаренко сповнений оптимізму й запевняє, що київські святині не лише доживуть до «Євро-2012», а й зустрінуть іноземних гостей сяючими та оновленими. Адже, з нагоди майбутнього Чемпіонату, столична мерія розробила галузеву програму по відновленню історико-архітектурних пам’яток.
18 серпня 2007
Київ, який ми втрачаємо
Архітектори звинувачують міську владу в поганому смаку, корупції, порушенні закону і відмовляються їй підкорятися
Але та новітня архітектура, якою захопилося нині керівництво Головного управління охорони культурної спадщини КМДА — шлях до поганого смаку, застерігають провідні архітектори Київської міської спілки Національної спілки архітекторів України (КОНСАУ). Вони різко виступили проти «відтворення» під патронатом Головного управління історичного середовища Києва.
11 серпня 2007
Золоті ворота оживуть
У жовтні завершиться реставрація київської пам’ятки архітектури ХI століття
Через три місяці до міста Ярослава Мудрого люди зможуть потрапляти, як і тисячу років тому — через Золоті ворота. Правда, тоді вони потрапляли з поля і безкоштовно, а тепер — з метро і за відповідну плату. Історики стверджують: збудовані ще у 1037 році для парадного в’їзду до Києва, Золоті ворота є однією з небагатьох пам’яток фортифікаційного зодчества Київської Русі, що частково збереглися до нашого часу. Наразі автентичні залишки споруди зберігаються під зведеним у 1982 році павільйоном-реконструкцією, який відтворює старовинні в’їздні ворота та надбрамну церкву Благовіщення. Нині ж Золоті ворота — одні із не багатьох свідків розквіту культури Київської Русі — входять до складу Національного заповідника «Софія Київська», тож сам заповідник й став замовником реставраційних робіт.
14 липня 2007
Де «закінчувався» Древній Київ?
Під Парламентською бібліотекою археологи розкопали могильник часів Київської Русі
На Подолі, за адресою Набережно Хрещатицька, 1а, під час планових розкопок, які в цій частині Києва проводяться щорічно, археологи Інституту археології НАН України натрапили на могильник, датований першою половиною ХII століття. За кілька метрів від місця розкопок триває будівництво сучасної грандіозної споруди, а з іншого боку розташована Парламентська бібліотека.
14 липня 2007
У чому проявляється європейськість?
Так, він знається на питаннях культури, вчився добре, але, коли опинився в перших персонах, спаплюжив Римо-Католицький костьол св. Миколая, що на вул. Васильківській, впритул збудувавши «дохідний дім». Гадаєте, він стане більшою прикрасою міста, ніж будинок архітектора Городецького? Та ні, мета інша: будинок привабить грошових «босів» викласти більше грошей, щоб потім похвалитися: поряд з якою спорудою придбав собі квартирку! Радник прем’єра Української держави чи з розуму північних сусідів, чи зі свого власного, взагалі не визнає українську інтелігенцію як таку, тому і отримав достойну відповідь від І. Дзюби через газету «День».
23 червня 2007
Скільки часу ще простоїть Києво-Печерська лавра між двох вогнів?
Позавчора в Українському товаристві охорони пам’яток історії та культури відбувся круглий стіл, де обговорювалися проблеми Києво-Печерської лаври — краси і гордості українського народу. Організували обговорення дві інституції — Центр соціогуманітарних досліджень ім. Липинського та Українське товариство охорони пам’яток історії та культури. Зустріч пройшла під чорним гаслом: «Києво-Печерська лавра: загроза остаточної втрати».
5 червня 2007
Нічні екскурсії у Луцькому замку
Ще один туристичний маршрут відкрито в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк»: він проляже підземеллями замку Любарта і буде не лише денним, а й нічним. Починається нічна екскурсія на місточку перед В’їзною вежею. За брамою чекатимуть (якщо екскурсія вночі) лицарі зі смолоскипами і звучатиме середньовічна музика.
12 травня 2007
Новий замах на « Київську фортецю»
В Історико-архітектурному музеї «Київська фортеця» заявляють про знесення забудовником пам’ятника архітектури по вулиці Щорса, 44 у Печерському районі столиці. «Це пам’ятник Васильківського укріплення Київської фортеці, — повідомив «Українським новинам» директор музею В’ячеслав Кулініч. Історико-архітектурний пам’ятник «Київська фортеця» заснований у 1927 ро ці як філія Музею історії Києва. За словами директора, до їхнього музею подзвонив киянин, який повідомив, що 9 травня намічено знесення пам’ятника. Відразу після цього дзвінка В’ячеслав Кулініч повідомив Печерське районне управління міліції й управління боротьби з організованою злочинністю про можливе знесення. «Я не вірив, що таке може трапитися, але будівельники дійсно це зробили. Ми прийшли на роботу після свята, а будинок вже розвалений». В’ячеслав Кулініч вважає, що міліція не відреагувала належним чином на повідомлення, у результаті чого і відбулося руйнування пам’ятника архітектури. За його словами, на місце події приїжджала група міліції Печерського райуправління, однак поїхала, залишивши тільки дільничного.
1 березня 2007
Тінь над собором
Гучний скандал спалахнув у Житомирі навколо планів зведення у центрі на площі Перемоги нового бізнес-центру. За попереднім ескізним проектом, розглянутим нещодавно містобудівною радою, нова будівля, на додаток до вже існуючої житлової чотириповерхівки, майже закриє вид на південний фасад Свято-Преображенського кафедрального собору Української православної церкви (Московський патріархат), який є пам'яткою архітектури ХIХ століття національного значення. Один з головних парадоксів ситуації полягає у тому, що коли років 40 назад на площі Перемоги «посадили» згаданий чотириповерховий будинок, багато хто вважав, що це є наслідком свідомої політики безбожної комуністичної влади. І вже у роки незалежності оптимісти почали сподіватися, що згодом його знесуть, відкривши гарний вид на собор з головного майдану міста, який отримав назву Соборний. Цього разу плани побудови поруч із храмом бізнес-центру наштовхнулись на серйозний спротив — з різким публічним протестом нещодавно виступив його настоятель, протоієрей Стефан Періг.
21 лютого 2007
«Нищення пам’яті: архітектура у війні»
У недавно виданій у Лондоні книжці «Нищення пам’яті: архітектура у війні» журналіст та колишній редактор британського архітектурного тижневика «Building Design» Роберт Беван доводить тезу, що навмисне руйнування пам’яток архітектури будь-якої країни не лише впливає на моральний стан нації — воно є також актом викорчовування пам’яті культури, а зрештою — самого її існування. Адже для кожного народу архітектура є культовим об’єктом і набирає значіння тотему — містичного охоронця народу. Споруда церкви є не лише храмом але й репрезентує присутність суспільства у часі, його культурну пам’ять, є матеріальним доказом реальності й легітимності його історії. Автор приходить висновку, що метою — іноді неусвідомлюваної — нищення чужих архітектурних пам’яток може бути завоювання території та впровадження нової національної, релігійної та ідеологічної ідентичності. На доказ своїх міркувань, Роберт Беван цитує фразу Мілана Куделі: «Боротьба людей проти сили — це боротьба пам’яті проти забуття».
3 лютого 2007
Кому повинна належати Києво-Печерська лавра?
Спільне використання культових споруд державними музеями і церковними організаціями є проблемою
Церква, що не мала довгий час підтримки в держави, в останні роки стала її отримувати. І отримувати з лишком. Ця ситуація боляче вдарила по державних музеях, які мало не насильно виселяються з колишніх культових споруд і монастирських корпусів у багатьох містах. У цьому легко пересвідчитися, простеживши за розвитком конфлікту між Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником і церковною громадою «Свято-Успенська Києво-Печерська лавра».
23 січня 2007
Як врятувати «Косий капонір»?
Урятувати пам’ятки, впевнений В’ячеслав Кулініч, і «відбити» інтерес у забудовників, можна лише передавши всі будівлі на баланс музею. З цією пропозицією керівництво музею «Київська фортеця» не один раз зверталося до влади. Однак досі так нічого й не вирішили. «Наприклад, капонір, який знаходиться у власності МВС, напівзруйнований, ця будівля була такою ж», — показує В’ячеслав Кулініч на відремонтований адміністративний корпус, який належить музею.
11 січня 2007
«Київська фортеця» впала
У столиці продовжується знищення її історичного вигляду
Тим часом, уже кілька років поспіль керівництво «Київської фортеці» намагається об’єднати всі будівлі музею в єдиний комплекс. Відповідні доручення дали і Президент Віктор Ющенко, і прем’єр-міністр Віктор Янукович, і голова Верховної ради Олександр Мороз. Проте, судячи з усього, забудовників не злякали підписи трьох «глав» України. Спочатку Київрада дала дозвіл на будівництво житлового комплексу та знос кількох напівзруйнованих будівель музею, які використовувалися як сараї. Але забудовники вважали за потрібне розвалити й три пам’ятки національного масштабу, й серед них — єдина, що збереглася в оригіналі, будівля київського телеграфу.