«Ратуша»
Троє львів’ян і четверо сумнівних іноземних експертів вирішують долю Вірменської
Скляна піраміда з Лувру на тлі Палацу Потоцьких, Музей Гуттенхайма на пл. Міцкевича, 9 (до Євро-2012 тут має з’явитися готель)… Таку мистецьку провокацію, з допомогою комп’ютерних програм, запропонував львівський художник Євген Равський під час вересневого Тижня актуального мистецтва. У такий спосіб митець долучився до дискусії, чи варто в центр історичного Львова (міста, що від 5 грудня 1998 року входить до переліку міст світової спадщини ЮНЕСКО) вклинювати сучасну архітектуру.
Варіації на тему, а саме 7 поданих на закритий міжнародний конкурс проектів готелю на розі вулиць Вірменської – Краківської експонували до сьогодні в галереї «Дзиґа». Вельми корисна й повчальна виставка, яка вкотре засвідчила, що пріоритетними для міської влади є інтереси інвесторів – «священних корів» львівського містобудування. Адже на інвестора, мовляв, і так лягає великий тягар – і археологічні дослідження, і міжнародний архітектурний конкурс. Тому тепер міська влада вирішила відмовитися від інвестиційних конкурсів, а також від відкритих архітектурних конкурсів. І от уявіть ситуацію, коли журі ухвалює рішення, що жоден із проектів недоцільно втілювати на цій ділянці! Який тягар тоді впаде на інвестора! (у цьому разі – ТзОВ «Будінвест», що його пов’язують з депутатом міської ради Михайлом Мужилівським).
Прихильник сучасної забудови в історичній частині міста, арт-директор «Дзиґи», член архітектурно-містобудівної ради при управлінні архітектури ЛМР Влодко Кауфман у коментарі «Ратуші» зазначив, що, на його думку, ЖОДЕН із проектів не є таким, який варто було б реалізовувати. Тому треба було б шукати далі, розглядати інші варіанти, пропозиції.
Проект Германа і Валентино, виготовлений разом з фірмою ZT-GESHB (Відень), що його міжнародне журі, у складі трьох львів’ян (головний архітектор Львова Юрій Криворучко, директор Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка» Богдан Черкес, віце-президент ІСOМОS Микола Бевз) і чотирьох іноземців, призначило переможцем, уже здобув низку специфічних означень: бункер, буцегарня, архітектурний монстр, «Укрсоцбанк № 2» тощо. Однак головний архітектор міста і член журі Юрій Криворучко «тисне» «авторитетами»: міжнародне журі, за його словами, було одностайним.
Журі на замовлення?
Саме магія слів «міжнародне журі», «міжнародні архітектори» спрацювала навіть більш ніж очікували. Експерти Центру політичних і правових досліджень «Сім» вирішили поцікавитися, на чому базується міжнародний авторитет закордонних членів журі. І з’ясували, що запрошені судді (Коос Босма (Голландія), Клаус Семсорт (Австрія), Конрад Кучі-Кучинський (Польща), голова журі Альберт Дюблер (Франція)) не є фахівцями з регенерації історичного середовища. Щобільше, складається враження, що дехто з них мандрує від журі до журі, натомість власними архітектурними напрацюваннями не переймається. Вагомість кожного з членів журі у країні, яку він представляє, ще варто було б з’ясувати.
Ні клаптя без забудови
Міська влада винесла за межі дискусій логічне запитання про те, чи забудовувати кожен вільний клаптик в історичній частині міста. Тепер є й зручний привід – Євро-2012. Готель чи сквер – такого вибору нам не пропонують. Натомість чимало фахівців, громадських діячів вважають, що такі ділянки потрібно віддати громаді.
Однак влада вирішила: треба забудовувати. Відповідно, постають сакраментальні запитання: у якому стилі будувати, як узгодити нові споруди з історичним середовищем, чи можливе втручання сучасної архітектури в історичне середовище? Якою б не була принципова відповідь, поза сумнівом мали б бути високі естетичні критерії. Але простежуємо тенденції спростити всі процедури, пришвидшити процес і полегшити «важку» долю інвестора.
Аксіому про те, що забудова в охоронній зоні ЮНЕСКО потребує дотримання низки умов, також ігнорують. Як з’ясували експерти Центру політичних і правових досліджень «Сім», будівництво готельного комплексу на розі Вірменської – Краківської за проектом-переможцем порушує українське пам'яткоохоронне законодавство і міжнародні пам'яткоохоронні документи, ратифіковані ВРУ. Зокрема, п. 3 ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 8 червня 2000 року, проігноровано рекомендації Віденського меморандуму «Всесвітня спадщина та сучасна архітектура – управління історичним міським ландшафтом», Міжнародної (Стокгольмської) хартії з охорони традиційної архітектурної спадщини тощо.
Зі слів Юрія Криворучка, археологічні розкопки провели тільки на двох об’єктах, ще на двох ділянках ще проводитимуть. Щодо подальшої процедури, яку має пройти проект готелю (здати його в експлуатацію запланували 2001 року), то, як розповів головний архітектор міста, нині замовник разом з переможцем проводять переговори на пошук готельного оператора: «Проект винесемо на містобудівну раду, яка є дорадчим органом, на громадське обговорення. Його має погодити управління архітектури, а також управління охорони історичного середовища. Тоді готуватимемо рішення на обґрунтування будівництва на розгляд виконкому».
Щодо управління архітектури, то не конче бути оракулом, аби спрогнозувати, чи погодить воно проект. Натомість начальник управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко висловлювала думку, що будівля дисонуватиме з історичним середовищем. На запитання «Ратуші», чи погодить управління проект, пані Лілія зазначила, що коли замовник проекту вирішить споруджувати саме такий готель і до управління звернуться по погодження, яке є обов’язковим, безумовно, проект розглянуть. Яким буде рішення?.. Хотілося б бути оптимістом, але підстав для цього знайти складно…
P.S. Тим часом міська влада планує невдовзі оголосити міжнародний конкурс на проект забудови території, де тепер Вернісаж. Також у центрі мають постати готелі на вул. Федорова, пл. Міцкевича.
Коментарі
Влодко Кауфман, член архітектурно-містобудівної ради при управлінні архітектури ЛМР: «Жоден з представлених проектів я б не наважився реалізовувати»
– Більшості людей подобаються проекти, які вписуються в архітектуру. Людина не хоче мати проблем зі своєю свідомістю, своїми очами, своїм мисленням і своєю фантазією. Я не сприймаю проектів, які нібито вписуються в архітектуру міста, сучасних споруд, замаскованих під старовину. Ставлюся дуже відкрито, якщо в старій частині міста будують радикальний сучасний проект. Інша річ, наскільки він цікавий, зручний, несподіваний, чи хочеться на нього дивитися. З представлених проектів жоден не сподобався мені настільки, щоб я сто відсотків був за нього. Навіть до того, що переміг, маю безліч зауважень. Хоча зі всіх він найцікавіший, але не настільки, щоб я наважився його реалізовувати. Цей готель будуть сприймати так, як тепер сприймають «Укрсоцбанк». На мою думку, саме будівля «Укрсоцбанку» є не радикально альтернативним проектом, а спробою інноваційної версії старої архітектури, спробою вписати в середовище, і вийшла така бздура, це дуже поганий проект, найгірший приклад, який можна навести.
Мар’яна Долинська, президент Товариства шанувальників Львова: «Проект-переможець не відповідає утилітарній функції готелю»
– Цей проект порушує всі засади ставлення до історичних міст, всі вимоги ЮНЕСКО, його не погоджено з ЮНЕСКО. Абсолютно не враховано результатів археологічних дослідждень, не взято до уваги, який вигляд мали будинки, що були на цій території, адже є фотографії, креслення. Проект із такою дивною формою, його вже назвали в народі дзьобом, нічим не обґрунтований, крім того, не зрозумілі його утилітарні можливості – на такій вузькій вулиці робити такий гострий кут, це взагалі без коментарів. Функція абсолютно не відповідає, тому що готель потребує великої інфраструктури. Ми постійно говоримо про вивільнення міста від транспорту, а тут, навпаки, завантажуємо. Тобто на думку Товариства шанувальників Львова цей проект ніяк не можна реалізувати.