Міжнародний документ

з поправками, внесеними відповідно до положень Протоколу 11
з Протоколами 1, 4, 6, 7, 12 і 13

Валлетта, 16 січня 1992 року

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 16.01.92 р.
ДАТА РАТИФІКАЦІЇ: 10.12.2003 р.
ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ: 27.08.2004 р.

Додатково див. Список
станом на 10 травня 2007 року

Офіційний переклад.

Преамбула

Держави - члени Ради Європи та інші держави - учасниці Європейської культурної конвенції, які підписали цю (переглянуту) Конвенцію,

враховуючи, що метою Ради Європи є досягнення більшого єднання між її членами, зокрема, для збереження та втілення у життя ідеалів і принципів, які є їхнім спільним надбанням;

Ризька хартія
про автентичність та історичну реконструкцію
культурної спадщини

Ризьку Хартію склав науковий комітет, утворений з цією метою під час проведення конференції в Ризі.

Ми, делегації Естонії, Латвії, Литви, Білорусі та України, спільно з колегами з ICCROM (Міжнародного дослідницького центру охорони та реставрації культурних цінностей), Канади, США й Великобританії, зібралися в Ризі, столиці Латвії, для проведення 23 - 24 жовтня 2000 року регіональної конференції на тему: Культурна спадщина: автентичність і історична реконструкція, організованої з ініціативи ICCROM на запрошення інспекції з охорони культурної спадщини Латвії у співпраці з Комітетом світової спадщини та Фондом культурного надбання Латвії;

"Всесвітня спадщина та сучасна архітектура - управління
історичним міським ландшафтом"

ПРЕАМБУЛА

1. ВІДЕНСЬКИЙ МЕМОРАНДУМ є результатом роботи Мiжнародної конференцiї з питань збереження всесвiтньої спадщини та управлiння сучасною архiтектурою, органiзацiя якої була запропонована Комiтетом всесвiтньої спадщини на його 27-й сесiї (м. Париж, 30 червня - 5 липня 2003 року, рiшення 27 СОМ 7В.108). Конференцiя проводилася з 12 по 14 травня 2005 року у Вiднi (Австрiя) пiд патронатом ЮНЕСКО, у її роботi брали участь понад 600 провiдних фахiвцiв та професiоналiв з 55 країн свiту.

2. Згiдно з ст.4 i 5 Конвенцiї ЮНЕСКО щодо збереження всесвітньої культурної спадщини (Конвенцiя, 1972 р.) iснує необхiднiсть глобальної спiвпрацi щодо обговорення питання, пов'язаного iз зростанням економiчної динамiки та нещодавнiх структурних змiн в iсторичних мiстах, якi включенi до Списку всесвiтньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Міжнародна хартія з охорони традиційної архітектурної спадщини
(Стокгольмська хартія. 1998 р.)

ВСТУП

В усіх народів традиційна архітектурна спадщина уособлює найбільш суттєві уподобання й звичаї та сприймається як характерний і захоплюючий доробок людства. При всій безпосередності, вона означена впорядкованістю. Утилітарність об'єктів поєднується з вражаючою красою, фокусується в сьогоденні й водночас засвідчує історичне минуле народу. Створена людською спільнотою, традиційна архітектурна спадщина є витвором свого часу. Тож не личить нащадкам не піклуватися про охорону традиційних об'єктів, сутність яких визначається досвідом людського буття.

Традиційна архітектурна спадщина має велике значення, вона є фундаментальним виявом культури суспільства, його діяльності в умовах відповідної місцевості й водночас свідчить про культурне розмаїття світу.