Міжнародний документ

Рекомендація
про охорону на національному рівні
культурної та природної спадщини

Генеральна конференція Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, яка зібралася в Парижі з 17 жовтня по 21 листопада 1972 року на свою сімнадцяту сесію,

беручи до уваги, що в суспільстві, умови життя якого стрімко змінюються, для гармонійного розвитку людської особистості необхідно зберегти відповідні умови життя, за яких вона збереже зв'язок із природою та залишками культурної спадщини минулих поколінь, і що для цього є сенс надати культурній та природній спадщині активну функцію в житті суспільства і органічно пов'язати в рамках загальної політики досягнення нашого часу, цінності минулого і красу природи;

Конвенція
про охорону всесвітньої культурної
і природної спадщини

{ Конвенцію ратифіковано Указом Президії Верховної Ради N 6673-XI (6673-11) від 04.10.88 }

Генеральна конференція Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, що зібралася в Парижі з 17 жовтня по 21 листопада 1972 року на свою сімнадцяту сесію,

констатуючи, що культурній і природній спадщині дедалі більше загрожує руйнування, що викликається не лише традиційними причинами пошкодження, а й еволюцією соціального й економічного життя, яка погіршує їх ще більш небезпечними шкідливими й руйнівними явищами,

Рекомендація
про збереження культурних цінностей,
яким загрожує небезпека внаслідок
проведення громадських чи приватних робіт

Генеральна конференція Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, яка зібралася в Парижі в період з 15 жовтня до 20 листопада 1968 року на свою п'ятнадцяту сесію,

вважаючи, що сучасна цивілізація та її наступний розвиток базуються на культурних традиціях народів світу, на їхніх творчих силах і на їхньому соціальному та економічному розвиткові;

вважаючи, що культурні цінності є наслідком і свідченням різних традицій і духовних досягнень минулого і що вони є, відтак, одним із основних чинників, які визначають єство народів;

Міжнародна хартія
з охорони й реставрації
нерухомих пам'яток і визначних місць
(Венеціанська хартія)

Монументальні твори, що увібрали духовні надбання минувшини, відіграють у сучасному житті роль живих свідків багатовікових традицій. Людство з кожним днем чимраз відчутніше усвідомлює загальнолюдську цінність пам'яток, розглядає їх як спільні надбання, визнає відповідальність перед наступними генераціями за їх схоронність і вважає себе зобов'язаним передати поколінням цю спадщину в усьому багатстві її автентичності.

Саме тому необхідно на міжнародному рівні спільно визначити і сформулювати основні принципи охорони й реставрації нерухомих пам'яток, надаючи при цьому кожній країні можливість слідкувати за втіленням їх у межах власної культури і традицій.

Міжнародна хартія
з охорони та реставрації
архітектурно-містобудівної спадщини
(Краківська хартія 2000 р.)

Краків - Вавель, 26 жовтня 2000 року

Признаючи заслуги і зусилля осіб та інституцій, що впродовж трьох років готували Міжнародну пам'яткоохоронну конференцію "Краків 2000" та Пленарну Сесію "Культурна спадщина - фундамент розвитку цивілізації",

Ми, учасники Міжнародної пам'яткоохоронної конференції "Краків 2000", свідомі великого значення і вартості культурної спадщини, пропонуємо ці принципи увазі всіх чинників, які відповідають за неї, щоби можна було керуватися ними в зусиллях, спрямованих на його охорону.