Компенсація за знищене та зруйноване майно: як отримати

22 травня набув чинності Закон України № 2923-ІХ «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».

Закон визначає перелік отримувачів компенсації за знищене та пошкоджене житло, її види, механізм оцінки втрат і порядок ухвалення рішення про надання коштів.

 

Основні вимоги Закону:

  1. У кожній громаді повинна бути створена Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації. Її утворює виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі – виконавчий орган ради), військова адміністрація або військово-цивільна адміністрація населеного пункту. Комісія створюється як консультативно-дорадчий орган. Необхідно також затвердити положення про роботу Комісії. Матеріально-технічне забезпечення її діяльності здійснюється відповідним виконавчим органом ради, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією населеного пункту.
    Чому комісія повинна бути у кожній громаді? Бо подання заяви про надання компенсації здійснюється незалежно від зареєстрованого місця проживання (перебування) отримувача компенсації або місця розташування знищеного об’єкта нерухомого майна.
  2. Персональний склад Комісії затверджується розпорядчим актом виконавчого органу ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації населеного пункту. До складу Комісії можуть залучатися (за згодою) представники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експерти, оцінювачі, суб’єкти оціночної діяльності, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури, представники міжнародних організацій та інші особи.
  3. Повинна бути забезпечена робота виїзних пунктів прийому заяв. Це мають зробити ЦНАПи та органи соцзахисту населення.
  4. Строк розгляду заяви Комісією не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня її подання. Заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна може бути подана кожним співвласником окремо або одним зі співвласників такого об’єкта.
    Вона подається під час дії воєнного стану та протягом року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об’єкт нерухомого майна. І щодо кожного знищеного об’єкта нерухомого майна окремо. Заява подається:

    • в електронній формі – засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;
    • у паперовій формі – через ЦНАП, орган соцзахисту населення або нотаріуса.

    Черговість розгляду заяв про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна визначено статтею 5 Закону.
    Перелік тих, хто має пріоритетне право на отримання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, визначено статтею 9 Закону.

  5. Органи місцевого самоврядування (ОМС) повинні забезпечити обстеження пошкодженого та знищеного майна. Відповідно до вимог Закону ОМС забезпечують обстеження пошкодженого та знищеного майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, та внесення відповідних документів (відомостей) до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, крім випадків, якщо такі документи (відомості) підлягають внесенню (виготовляються) з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем державної форми власності.

  6. Рішення про надання/відмову компенсації підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу, ВАНП, ВЦАНП протягом 5 календарних днів з дня прийняття рішення Комісією.

 

Компенсація надається шляхом:

1) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації зі спеціальним режимом використання для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку. Такий рахунок відкривається на ім’я отримувача компенсації;

2) фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у т. ч. фінансування придбання такого приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката.

Джерелами фінансування компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна є:

  • кошти державного (у т. ч. Фонду відновлення майна та зруйнованої інфраструктури, Фонду ліквідації наслідків збройної агресії) та місцевих бюджетів;
  • кошти міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів;
  • міжнародна технічна та/або поворотна чи безповоротна фінансова допомога;
  • репарації або інші стягнення з рф;
  • інші джерела, не заборонені законодавством України.

 

ОМС можуть затверджувати місцеві програми та створювати фонди з метою надання компенсації та відновлення пошкоджених/знищених (зруйнованих) об’єктів нерухомого майна.

Чому відмовляють у прийомі заяв

Громадяни масово зіштовхнулися з тим, що в них не приймають заяви на компенсацію. Чому так сталося і що слід негайно зробити, роз’яснили в Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури.

У громадян не приймають заяви на виплату компенсації за зруйноване житло через те, що їхнє житло не відображається в «Дії». А якщо його там немає, то й ніяких документів на виплати у заявника не приймають. Так сталося через те, що у багатьох українців немає запису щодо права власності на житло у Державному реєстрі речових прав (ДРРП). Причому такі випадки непоодинокі – через низьку юридичну грамотність населення та відвертий правовий нігілізм такого запису немає у двох третин осіб, які подають заяви.

Виправити ситуацію можна двома способами:

  1. При безпосередньому візиті до органу державної реєстрації.
  2. Онлайн.

 

У першому випадку треба нанести візит державному реєстратору при органі місцевого самоврядування у громаді, на території якої знаходиться пошкоджене житло. Реєстратор має внести дані до Держреєстру. Якщо їх недостатньо, то він зробить запит у БТІ щодо підтвердження права власності на житло. Контактні дані державних реєстраторів, які працюють у громадах, можна знайти за таким посиланням: https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice

Йдучи до реєстратора, беріть такі документи:

  • паспорт;
  • податковий номер;
  • документи, що засвідчують ваше право на нерухоме майно (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про придбання майна тощо) або їх копії.

 

Якщо документи на право власності частково відсутні, їх треба відновити у нотаріуса або державного реєстратора. А якщо їх зовсім немає, то встановити право на володіння нерухомим майном можна лише через суд. Дублікати документів матимуть таку саму юридичну силу, що й оригінали.

У другому випадку можна подати документи на реєстрацію онлайн. Потрібно подати заяву на державну реєстрацію прав на нерухоме майно, що виникло до 2013 року, через портал «Дія», підписавши її кваліфікованим електронним підписом (КЕП).

Форму заяви можна знайти та заповнити онлайн за таким посиланням: https://diia.gov.ua/services/derzhavna-reyestaciya-prav-na-neruhome-majno

Разом з заявою треба завантажити й документи, які підтверджують ваше зареєстроване право на об’єкти нерухомості, набуте вами до 1 січня 2013 року. При цьому слід пам’ятати, що ці документи мають бути завантажені у форматі PDF або JPEG.

 

«Права людині в дії» (USAID)

Post Author: СІМ

Прокоментувати

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *.