Ви тут:Охорона пам'яток / Новини охорони пам'яток / Розшифровка звіту управління охорони історичного середовища за 2009 рік
Розшифровка звіту управління охорони історичного середовища за 2009 рік
8 лютого 2010 року у Львівській міській раді пройшов звіт управління охорони історичного середовища. Пропонуємо вашій увазі текст виступу.
Зі своєї сторони Центр «СІМ» звернеться із проханням опублікувати звіт у ЗМІ.
Пряма мова
Начальник УОІС, п. Онищенко:
… завдяки прямій роботі, співпраці з ріелтерами, районними з адміністраціями та з житловими управліннями, з комунальними підприємствами, нам вдалося налагодити у випадку складання адмінпротоколів та накладання штрафних санкцій для порушників пам’яткоохороного законодавства в будинках - пам’ятках архітектури.
В цьому році управління виступило замовником чотирьох реставраційних робіт вірменської, дзвіниці Вірменської церкви - це були вперше такі великі роботи, замовником таких робіт виступало управління. В принципі роботи були зроблені добре, вчасно і якісно, управління постійно проводило моніторинг за веденням робіт.
Ще дві роботи, які виконувалися, на жаль, не на замовлення управління - це кам’яниця Шольц-Вольфовичів на Ринку, 23, і ось ви бачите будинок до того як він виглядав до реставрації і після того. Управління звичайно намагалося контролювати ці роботи і у випадку, якщо були якісь порушення, то ми їх скеровували в центральний напрям.
Звичайно, в цьому році рік кризовий і грошей багато на реставраційні роботи ми не мали, тим більше з бюджету державного на львівську міську раду, на захист архітектури у Львові протягом року не було надано жодних грошей, тому залучали кошти іноземних інвестицій.
В цьому році вже рушив проект “Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова”, проект, який ми реалізуємо спільно з німецькими колегами, німецьким бюро, товариством технічної співпраці. В цьому році в червні рушив був, вибрано територію для реалізації проекту - це територія старої частини міста, Підзамче і кільце довкола неї. Ось ви бачите на карті ту територію, на яку наступні, цей проект буде реалізовуватися протягом наступних трьох років, а, можливо, навіть і довше. Тут є мета і наслідки проекту, ці, які ми очікуємо після закінчення реалізації проекту. Це передовсім поновлення старої частини міста, залучення мешканців до роботи, до співфінансування і посилений процес розвитку, оновлення міста. Партнерами проекту є також громадські організації, також провідні інститути, але на рівні міністерства це є міністерство фінансів з України та міністерство економічного розвитку Німеччини. В рамках проекту відбувся семінар з планування проекту, на якому були визначені основні напрямки і основні цілі, яких ми пробуємо у… під час цього проекту.
Рушив пілотний проект який називається “Через старі двері в майбутнє”, і в рамках цього проекту було проведено школу реставрації дерев’яних виробів на прикладі трьох брам ,які були відреставровані на Ринку, 39, на Ринку, 40, і на площі Катедральній, 7-8. Ці брами були в центральній частині міста зроблені, вони привернули значну увагу мешканців, і це дасть нам змогу в майбутньому залучити також кошти мешканців до реставрації брам у їхніх будинках, тому що планується все-таки щоби ініціаторами реставрації виступали мешканці ,і ці всі брами були зроблені за кошти німецьких фахівців, але при цьому були залучені фахівці з наших провідних фірм реставраційних, котрі змогли навчитися виконувати такі роботи чи підвищити свої курс…, свою кваліфікацію. Звичайно, що вони це робити вміють, але чужий досвід запозичити завжди добре.
Другий проект, який ми реалізуємо вже протягом трьох років - це є проект «Спільна спадщина», який фінансується польським міністерством культури, і в рамках цього проекту було відреставровано шість надгробків на Личаківському кладовищі та проведена інвентаризація, наступний етап інвентаризації. От ви бачите як виглядали надгробки: це надгробок був Артура Гротґера - як він виглядав до реставрації і після. Було вибрано шість надгробків, надгробки різної мистецької вартості звичайно, це у більшості цінні все-таки надгробки, але надгробки де поховані люди різних національностей, львів’яни. Німецький архієпископ, український письменник, чи художник Гротґер , котрий найправдоподібніше був все таки польського походження.
Також за кошти міністерства культури Польщі було відреставровано в цьому році пам’ятник Кілінському.Ця реставрація проводилась доволі довго, проект реставрації був зроблений декілька років тому. Над втіленням цього проекту працювала спільна группа українських і польських фахівців, проекти виконані якісно і вчасно.
В рамках цього проекту були продовжені роботи над реставрацією південної стіни стінопису у Вірменській церкві. Відреставровано найстарішу фреску у віконниці апсиди, то є справа. Вона була в понищеному стані і, найправдоподібніше, її реставрація не робилася ще від минулого століття.
Була проведена акція по Львові «Політ над Львовом», яку ми провели спільно з проектантами. Багато будинків будуть будуватися в буферній зоні, а саме на території історичного ансамблю, позначити на картах з проектантами та інвесторами і подивитися, як зміниться панорама нашого міста, коли такі об’єкти будуть побудовані. Висновки доволі невтішні, особливо щодо висотних об’єктів, так що проектантам доведеться трошки міняти, напевно, свою концепцію, так само і інвестори, і до цього ми їхз інтенсивно закликаємо.
Тепер кілька слів про проблеми, проблеми не тільки управління – проблеми Львова. Проблемами залишаються балкони та деталі на пам’ятках архітектури, і не тільки на пам’ятках. Особливо щодо балконів. В тому році ми на замовлення управління було виготовлено проектно-кошторисну документацію на реставрацію балконів на 15-ти будинках. На жаль, через те, що КРУ здійснювали перевірки прямо ще процессу проведення тендерів, не дало змоги все-таки до кінця ці роботи виконати, але тендер проведений вже в кінці року , виконавець визначений, спробуємо це реалізувати в цьому році при наявності коштів.
Але проблеми є. Це – проведення інвентаризації наших підвалів. Підвали в більшості є в приватній власності, і, от таким чином, приватизуючи підвали в пам’ятках архітектури, ви в них потім побачите приблизно такий стан. А стан підвалів – це є стан фундаментів, і якщо стан фундаментів є поганий, то це означає, що цілий будинок не буде також особливо в привабливому стані.
Проблеми є у нас також з вивісками і рекламою. Порядок, на жаль, вивісок і реклам до цього часу остаточно не узгоджений, так що така агресивна реклама не сприяє сприйняттю архітектурного середовища, тим більше, що в березні цього року ми очікуємо приїзду експертів з Комітету Світової Спадщини ЮНЕСКО, які, очевидно, з якими нам треба поставити всі проблеми щодо нашого міста, і якщо деякі проблеми вони розуміють, то проблеми такої навали реклами вони навряд, бо в такому випадку це все залежить від нас і від нашої позиції, як ми до того підходимо. Якщо нема права, то переважно вивіски трактуються, як реклама, вивіски і реклама ототожнюються, і дуже часто на вивіски нема дозволів, тому вони встановлюються самовільно і пізніше їх демонтувати дуже складно.
В УОІС є у підпорядкуванні 2 комунальні підприємства – це музей-заповідник «Личаківське кладовище» і ЛКП «Археологічно-архітектурна служба». В цьому році ці обидва комунальні підприємства працювали злагоджено, було все-таки постійно виплачувалася зарплата. На Личаківському кладовищі виконувалося багато робіт господарським способом, крім, звичайно, на які кошти було передбачено з бюджету міста.
От такі основні показники і проблеми управління і дякую за співпрацю.
Заступник міського голови, п. Синютка:
Які ви вважаєте найбільші проблеми в роботі управління?
П. Онищенко:
Я думаю, що перш за все – це кадрове питання. Я вважаю, що якщо виконувати нам функції замовника, а то, що в цьому році ми все-таки їх виконували, і це показало правильність. Тому що на об’єктах культурної спадщини ми мали бути замовником, УОІС, а не управління там охорони здоров’я на медичних закладах, чи управління освіти, чи УКБ, але для того, щоб це робити, мабуть треба було мати свій технагляд, в тому випадку ми могли би це виконувати якісніше і брати на себе більше об’єктів, а не так, як один у цьому році.
П. Синютка:
У вас є різке зростання кількості складених протоколів адміністративно-правових порушень. А скільки коштів надійшло в управління?
П. Онищенко:
Про кошти я не можу сказати, тому що адмінкомісії при районних адміністраціях, вони накладають пізніше стягнення, ми складаємо тільки протоколи.
П. Синютка:
А ви цікавитесь, чи це доведено до кінця, чи ні?
П. Онищенко:
Так, так. Все доведено до кінця. Ми подавали тільки ті, що доведені до кінця. Штрафи, так, не великі, не діє до цього часу ще система штрафування така, як передбачена в Законі «Про охорону культурної спадщини», де є досить великі надії, через то, що не прийнято на державному рівні, тобто система стягнення штрафів. Ми стягуємо по адмінкодексу, то виходить по якихось 100 гр. штраф.
П. Синютка:
Тобто, це копійки, і ці копійки стягують?
П. Онищенко:
Так.
Представник комісії архітектури, містобудування і охорони історичного середовища (так представився):
Хочу наголосити, що у комісії є плідна співпраця з УОІС. Ми цікавимося тими проблемами, наші представники є постійними представниками на архітектурно-містобудівельній раді, яка діє згідно розпорядження, на якій присутні…
Проблеми, ну, що би я хотів сказати? Проблеми, п. Ліля так скромно сказала, проблеми дійсно є, і це в більшості стосується десь, ці проблеми є проблемами недостатнього фінансування. Пам’ятаєте, депутатський корпус неодноразово піднімав це питання щодо бюджету, щодо тих 10 обов’язкових відсотків, які мали би піти з бюджету розвитку на охорону історичного середовища. Ми вже розумієм, що це поки-що не може бути виконано, але я би звернувся навіть до першого заступника і членів виконкому, які тут присутні, на таке подивилися і також сприяли десь збільшенню фінансування.
Управління, воно потребує дійсно більше фінансування, зараз були загрожені роботи, я знаю, по реставрації об’єктів серйозних, а це таке загроження об’єктів не може бути, це не є звичне будівництво, яке можна призупинити, а потім продовжувати, це коли почалися реставраційні роботи – їх треба закінчувати, бо ці гроші підуть насмарку, і навпаки, ці пам’ятки можуть ще більше від цього мати шкоду. Я б хотів побажати управлінню ще більше наполегливості у цих питаннях.
Звичайно, у нас бувають в комісії певні суперечки, певні бачення вирішення різних проблем. Я би хотів побажати Лілі Сергіївні, щоб вона частіше до нас заходила з тими проблемами, і ми будемо намагатися їй допомогти.
І ще була проблема щодо реставрації підвальних приміщень. Тут сидить п. Косів, є в нас програма «Підземний Львів», тому ми десь зараз зіткнулися з проблемою, і я хотів, щоб УОІС приділило більше уваги цій проблемі, бо зараз йде приватизація цих підвалів, але ми багато і коштів виділили на підтримку станів цих підвалів, і якщо вони зараз не будуть пильніше працювати над тими питаннями – ми цю програму не зреалізуємо. Я хотів би, щоб УОІС якраз попрацювало більше по тій проблемі підвалів.
П. Синютка:
Мені дуже приємно, що ви… Діалог не простий, і що з цього непростого діалогу народжується співпраця – це є дуже приємно. Друга річ – УОІС проводить великий об’єм роботи, але я думаю, що можливості тут залучені, в тому числі і технічної допомоги є матеріально більшими, ніж ті, які на сьогоднішній момент ми маємо. Дай Бог, щоб співпраця з німецькою агенцією – це було такою доброю ластівкою, тому що з міністерством культури Польщі тут як би все зрозуміло, і дуже важливо, щоб УОІС знаходило нові контакти, нові можливості, і нові можливості до залучення коштів.
Хочу вам подякувати за принципову позицію, тому що дуже часто буває так, що УОІС є таким останнім бар’єром для того, щоб ми зберегли автентичність нашого культурного середовища. Це декому не дуже подобається, це декого дратує, але якщо у складі ЛМР не буде такого консервативного управління, то абсолютно зрозуміло, що є дуже багато бажаючих перетворити це все, надати місту Львову зовсім інший образ. Ваша консервативність в таких багатьох речах є виправдана, хоча я прекрасно розумію, що в тому числі і мене вона деколи занадто дратує. Але це добре, що є таке управління з такою позицією.
Додатково про звіт можна прочитати на Zaxid.net:
