Україна молода: 2007-2008

17.09.2008
Бульдозером по історії
У Львові під покровом ночі знищили пам’ятку історії — будинок, у якому жив і творив відомий український композитор Ярослав Ярославенко
Уперше у пам’яткоохоронній історії Львова в живописному куточку на вулиці Ярославенка, 30 незаконно знесено віллу, в якій жив і творив відомий український композитор Ярослав Ярославенко. Йому, зокрема, належить авторство оркестрової транскрипції Гімну України. Львівська громадськість одразу забила на сполох. «Позавчора я там був разом із кореспондентами і сфотографував, як екскаватор завантажує на самоскиди рештки того, що ще вчора було будинком. Вони працювали тихо, вночі», — розповів «УМ» очевидець, львівський архітектор, журналіст Юрій Волощак. Це справа рук нового власника будинку — Мельника Ростислава. За інформацією пана Юрія, він — зять одного з львівських високопосадовців. Будинок, у якому колись мешкав Ярослав Ярославенко, разом із подвір’ям займав близько 12–ти соток дуже привабливої і недешевої території.

03.04.2008
Митець і його чиновник,
або Хто і як у Києві — столиці земельних конфліктів — допомагає вижити культурі
Про столичну культуру ми говоритимемо не у «високому» сенсі цього слова, а у «прикладному». Тобто про приміщення мистецьких закладів, на які час від часу скоюють напади рейдери, про їхні стіни–вікна–двері, бо «даху» в української культури, на жаль, нема. Цим матеріалом хочеться підсумувати сказане раніше про боротьбу інтелігенції з новим всепожираючим капіталізмом, а також торкнутись питання про те, куди і до кого в першу чергу звертатимуться постраждалі — митці і не тільки.

19.03.2008
Стіні — бути. Псам наразі теж
Личаківський некропіль муніципали охороняють від собак у борг
«На час погодження Головною державною службою з питань національної спадщини України концепції розвитку музею–заповідника вже чимало було вирішено. На сьогодні, пріоритетним питанням для нас є огорожа цвинтаря зі сторони вулиці Мєчнікова. Територія з цієї сторони й досі обнесена звичайною сіткою. Цій ділянці муніципальна охорона приділяє найбільше уваги. Чого гріха таїти: через сітку постійно перелазять бродяги, злодії у пошуках кольорових металів і бродячі собаки. Якщо з людьми охорона ще справляється, то зі собаками важче», — розповів «УМ» директор історично–культурного музею–заповідника «Личаківський цвинтар» Ігор Гавришкевич.

28.02.2008
Київську Лавру — державі!
Президент «потрусив» київську владу, вимагаючи дбайливого ставлення до всесвітньої святині
Києво–Печерська лавра має перейти у державну власність. Про це, серед іншого, йдеться в указі Президента України «Про невідкладні заходи для розвитку Києва», який глава держави підписав у понеділок. Зреалізувати передачу Києво–Печерської лаври в державну власність Президент доручив уряду. Це зовсім не означає, що її «заберуть у церкви».

28.02.2008
Майстер і Місто
З булгаковських адрес у Києві поки що незруйнованою залишається та, що оспівана у «Білій гвардії», — Андріївський узвіз,13. Та чи надовго?
Півтора року тому — у листопаді 2006–го — співробітники Музею Булгакова разом із журналістами та мистецтвознавцями влаштували акцію: об’їжджали всі булгаковські місця у Києві й на кожному з них залишали видрукувану на принтері «меморіальну дошку». Чому «дошки» були паперовими? Та тому, що чотири будинки з тих, де мешкала родина письменника, не збереглися. На Воздвиженській, 28 (у домі священика Матвія Бутовського) 15 травня 1891 року Михайло Булгаков народився. Будинок цей, розповідає «УМ» директор музею Людмила Губіанурі, навмисне довели до стану руїни, знесли і звели на його місці елітний дім. 1892 року Булгакови переїхали на Госпітальну, 4. У 1904 році — на Прозорівську, 30. За два роки — в Діонісійський провулок, 4. Усі перераховані будинки місто втратило, причому інколи робило це цілком свідомо.

21.02.2008
Андріївський — з молотка?
Черговий земельний «дерибан» торкнеться цього разу однієї з найкращих київських вулиць
Жах вулиці «Андріївський узвіз» повертається. Не минуло й двох років, як про його реставрацію влада заговорила знову. Наступ Черновецького вдалося лише відтермінувати, але не унеможливити взагалі. Здавалось, що у 2006–му протести проти калічення Андріївського узвозу зіграли свою роль — вулицю залишили у спокої. Але чиновницька пісня гарна й нова, тож КМДА розпочала її знову. Що цікаво — без додавання свіжих куплетів. Тобто й на сьогодні (після двох років анонсів!) невідомо, що саме мають на увазі під реставрацією вулиці її ініціатори. Де проект реставрації, ким він написаний і з ким погоджений — все це таємниця за сімома печатками. Депутати Київради від опозиційних фракцій скаржаться ЗМІ, що не мають на руках жодного документа, котрий вніс би яку–не–яку ясність. Чиновництво відбувається загальними фразами — мовляв, усе під контролем самих киян, без їхнього схвалення та громадських слухань жоден камінь не впаде. А самі кияни розуміють: нинішня ситуація відрізняється від подій 2006 року. До того ж у гірший бік.

08.02.2008
Археологічна прелюдія до забудови
Біля Десятинної церкви, де планують звести будинок для персоналу МЗС, проведуть розкопки. Експерти — за розкопки, але проти будівництва
На перетині Десятинного провулку та Пейзажної алеї проведуть археологічні дослідження. Про це повідомив Руслан Кухаренко, начальник Головного управління охорони культурної спадщини КМДА. Постійна комісія КМДА з питань техногенноекологічної безпеки та надзвичайних ситуацій видала відповідне доручення Інститутові археології НАН України. Нагадаємо, ще у 2004 році Міністерство закордонних справ отримало від міської влади дозвіл на забудову в цьому місці. У проекті будинку — підземний паркінг на 104 автомобілі й басейни на даху. Навколо — історичний центр княжого Києва, грунт якого просякнутий безцінними археологічними пам’ятками.

01.02.2008
Чи є у вас план, містере Космос?
Архітектори вважають, що спроба мерії написати власний генплан міста — намагання роздерибанити столичні землі
Архітектурний безлад у столиці — давно ні для кого не новина. Але зрештою терпець увірвався і в самих київських архітекторів. У середу вони скликали прес–конференцію, щоб повідомити про початок нового «раунду» боротьби з будівельним хаосом у столиці. Причиною цьому стали події, що розгорнулися у Київраді наприкінці року.

18.12.2007
Молитва за Лавру
Якщо не зупинити руйнацію Києво–Печерського заповідника, його можуть виключити з охоронного списку ЮНЕСКО
Проблеми пам’ятки національного значення так і залишаються головним болем самого заповідника та небайдужої громадськості. Тому минулої п’ятниці в Лаврі знову говорили про те, що ж робити далі. Адже заповідник руйнується на очах. Тільки впродовж цього року на території Верхньої лаври п’ять об’єктів було визначено як аварійні. За оцінками фахівців, під загрозою існування перебуває весь архітектурний комплекс Києво–Печерської лаври, розташований на зсувонебезпечних схилах Печерського плато. Кілька пам’яток — ківорій та колодязь св. Антонія, ківорій та колодязь св. Феодосія та вже згадана брама на в’їзді до Нижньої Лаври — взагалі назавжди втрачені.

04.12.2007
Перечубилися мораль, совість і гідність
Надзвичайні збори «Україна — зона культурного лиха» пульсували емоціями, екстремізмом, погрозами, але не конкретикою
У п’ятницю в Могилянці протягом години тривала тільки реєстрація учасників. Кожен заповнював анкету: хто, звідки і яке культурне лихо його спіткало. Ініціатори акції Брати Капранови, починаючи зібрання, попередили: «Наші опоненти думають, що коли збирається інтелігенція, то вона неодмінно перечубиться і розійдеться». Тож попросили працювати за планом: спершу виступи доповідачівфахівців у своїй галузі, а тоді загальне обговорення, ухвалення рішень і розставлення всіх акцентів по секціях архітектури, музеїв і пам’яток, науки, книжок та літератури, кіно і театру, образотворчого мистецтва і музики. Та все пішло шкереберть уже після перших виступів архітектора Георгія Духовичного і екскурсовода Тетяни Нечай.

22.11.2007
Бережене і ЮНЕСКО береже
Україна добивається включення Андріївської та Кирилівської церков і Судацької фортеці в охоронний список ЮНЕСКО
Україна намагається розширити перелік своїх пам’яток, які підпадають під охорону ЮНЕСКО. Як повідомила гендиректор заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська, вже підготовлено необхідний пакет документів і направлено його в Париж на розгляд спеціальної комісії. Наразі з київських пам’яток до охоронного списку ЮНЕСКО належать Софія Київська та КиєвоПечерська лавра. Зокрема, «Софія Київська» як заповідник включає в себе і Андріївську, і Кирилівську церкви, і навіть Судацьку фортецю в Криму.

07.11.2007
Культурна самооборона
Музейні працівники й митці ініціюють масштабну акцію на захист українського культурного середовища
Сьогодні для суспільства закриті списки культурних об’єктів, що перебувають під охороною держави. Закон України «Про охорону культурної спадщини» 2004 року вимагає від місцевих органів влади обнародування таких об’єктів. Минуло три роки, але, скажімо, Київське управління культури цього ще не зробило. Це дає можливість місцевій владі поводитися з національною спадщиною на свій розсуд.

31.10.2007
Несподіванка зі Спасом
Київрада, обходячи закон і думку громадськості, віддала церкву Спаса на Берестові Московському патріархату
25 жовтня Київська міська рада таки передала УПЦ Московського патріархату в безкоштовне користування церкву Спаса на Берестові. Упродовж кількох тижнів перед цим найшанованіші постаті нації і широка громадськість міста вимагали не робити цього і залишити давньоруську пам’ятку, не пристосовану для богослужінь, у підпорядкуванні Національного Києво–Печерського історико–культурного заповідника. Міністерство культури і туризму України, яке 7 вересня надіслало до столичної міськради свою письмову згоду на те, щоб передати пам’ятку Києво–Печерській лаврі, на прохання городян 12 жовтня відкликало цей дозвіл. А 18 жовтня на сесії Київради створили комісію «для детального вивчення ситуації» довкола храму, до складу якої увійшов директор заповідника Сергій Кролевець, голова Державної служби з питань культурної спадщини Микола Кучерук і депутати Київради.

25.10.2007
Святі без заповідника
Керівництво Києво–Печерської лаври за державний кошт нищить і підмінює історико–культурне надбання народу
Дивно, що майном Національного заповідника розпоряджається влада міста. Адже, за законом, об’єкти національного значення повинні перебувати у державній власності. «Тут є законодавча колізія, — розповідає директор Національного Києво–Печерського історико–культурного заповідника Сергій Кролевець. — У 1970–ті роки місто забрало заповідник у Мінкультури, а з 1993 року заклад знову підпорядковано Мінкультури. У 1996 році заповідникові надано статус національного. Але його майно досі перебуває у власності міста. Виходить плутанина: заклад адміністративно підпорядковується Державній службі охорони національної культурної спадщини при Мінкультури, гроші надає держава, рішення щодо майна приймає Київрада, а відповідати за все має заповідник. Має бути прозора система управління, зрозуміла всім».

13.10.2007
Браму звалила нечиста?
Ченці Києво–Печерської лаври кажуть, що ворота впали самі
У скандалі зі зруйнуванням воріт з аркою над другим входом, що веде до Нижньої лаври, вдалося нарешті почути й голос святих отців з Московського патріархату. Ченці переконують, що ворота впали самі. Музейники з Національного історико–культурного Києво–Печерського заповідника кажуть, що брама, зведена в 1850 році, була не така вже й стара, щоб завалитися, і що чергові з пожежної охорони зафіксували номери вантажівок, які під’їжджали тієї ночі до воріт... Про акт руйнування керівництво монастиря не повідомило дирекцію заповідника. Хоча вся Києво–Печерська лавра є у віданні саме заповідника, а Московський патріархат є користувачем частини території, наданої йому Українською державою.

12.10.2007
Ворог біля воріт
Браму ХІХ століття на в’їзді до Києво–Печерської лаври зруйнували за ніч невідомі «реставратори»
Не так давно Києво–Печерську лавру визнали одним із семи чудес України, однак це не рятує її від традиційної хвороби Києва — нічного нищення пам’яток архітектури. Вночі з неділі на понеділок зникла брама на в’їзді до Нижньої Лаври Києво–Печерського заповідника: пам’ятку 1850 року, разом із частиною стіни, розібрали за одну ніч. Історичну цеглу, металеве покриття й ковані деталі воріт поскидали поряд, на Оленівському подвір’ї біля 71–го корпусу Лаври.

10.10.2007
Під охороною Данила Галицького
У центрі Львова знайшли фундамент давньої споруди
Ремонт дорожнього полотна біля пам’ятника Данилу Галицькому у Львові додав роботи місцевим археологам. Адже робітники несподівано натрапили на залишки фундаменту давньої споруди, повідомляє «Західна інформаційна корпорація». Як розповіла «УМ» телефоном зі Львова начальник Управління охорони історичного середовища міста Лілія Онищенко, за попередніми даними, споруда датується XVIII століттям, але точніше її вік визначать фахівці

04.09.2007
170 тисяч гривень і до суду
На таку суму Головне управління охорони культурної спадщини оштрафувало підприємство «Мистецький арсенал»
Покарання у вигляді штрафу за незаконне знищення частини оборонного комплексу історикоархітектурної пам’ятки «Київська фортеця» — такий висновок фахівців, які розслідували, хто ж винен у руйнації культурної спадщини столиці. Однак, за словами голови управління Руслана Кухаренка, навіть це не може покрити збитку, якого завдано державі внаслідок «нахабних дій». Порушення Закону «Про охорону культурної спадщини» тягне за собою і кримінальну відповідальність. А тому наразі управління культурної спадщини планує подати позов до суду.

11.08.2007
Не прості, а Золоті
Реконструкцію в'їзду в колишнє місто Ярослава планують закінчити в жовтні
Останні відвідувачі побували в музеї «Золоті ворота» ще шість років тому — в 2001-му. Відтоді Золотою брамою, яка користувалася величезною популярністю у туристів, можна помилуватися лише ззовні. Хоча милуватися тут особливо нічим: дерев'яний зруб воріт почорнів, а місцями й узагалі зогнив, під банею брами повилітало скло, доступ на оглядові майданчики, з яких відкривався чудовий краєвид на Київ, також закритий. Як відомо, точну копію Золотих воріт — парадного в'їзду до міста Ярослава — збудували у 1982 році до ювілею Києва. Споруда стала захисним павільйоном для автентичних залишків воріт, від яких наприкінці минулого століття залишилася лише невеличка купа каміння, яку законсервували і накрили новозбудованим макетом. Але і його життя виявилося недовговічним. За два з половиною десятиліття дерево прогнило, тож волога стала потрапляти на залишки історичної кладки. Об'єкт закрили на реконструкцію, яка через брак коштів затяглася на довгi шість років.

19.07.2007
...І нехай допоможе меру Аделаджа
Будівництво Московським патріархатом каплиці біля фундаменту Десятинної церкви — незаконне, стверджують архiтектурнi служби
У даному випадку йдеться про Московський патрiархат. Настоятелі УПЦ МП, схоже, вирішили, що для них не існує жодних українських законів і навіть не потрібні дозволи на оренду ділянок вартістю мільйони гривень. Ідеться про дерев'яну будівлю на Андріївському узвозі, інформація про завершення будівництва якої нещодавно з'явилася у засобах масової інформації. Хочеться одразу сказати, що згадана капличка викликала зацікавленість у редакції «УМ» досить давно. Майже два місяці тому ми навіть здійснили візит до таємничої каплички, намагаючись довідатися, на підставі яких дозволів на місці біля фундаменту Десятинної церкви і Національного музею історії України тривають будівельні роботи.

19.07.2007
Так минає слава міста
Раніше «УМ» писала про те, що Київ вже встиг втратити за останні роки. Час окреслити втрати потенційні
Окрім тотальної приватизації, Києву загрожує й інша біда — не менш тотальна забудова. У більшості випадків — така, що не зважає на жодні санітарно-гігієнічні, естетичні, історичні, ландшафтні (список можна продовжувати) правила, норми чи застереження. З розмаїття прикладів складно обрати найбільш кричущі... Незабаром, зокрема, може загинути унікальний підземний Звіринецький монастир, заснований у Х столітті.

24.06.2007
Кiстки на смітник
У Львові останки, яким понад півтисячі років, вивезли на сміттєзвалище
Останки захоронень поблизу Єзуїтського монастиря у Львові будівельники викинули на смітник. Інцидент трапився під час будівництва котельні місцевою кнайпою «Княжий келих». Нині факт незаконного вивезення останків, яким близько 600 років, досліджує прокуратура.

25.05.2007
Бачили очі, що реставруватимуть
Андріївський узвіз цього року не чіпатимуть, обіцяє заступник мера Анатолій Голубченко
Відколи влада Подільського району Києва оголосила про намір чи то реконструювати, чи то реставрувати Андріївський узвіз, останній став проблемою, яка так чи інакше збурює громадськість вже довгий час. Виникає безліч питань про те, як виглядав узвіз колись, у якому він стані зараз, а головне — що з ним зроблять «реконструктори». Поки шукають відповіді, на затишній вуличці-притулку для митців та торговців сувенірами зроблено землевідведення, ведеться будівництво, а бруківку залито цементом, по якому, не особливо налягаючи на гальма, літають дорогі іномарки. Митці, мешканці узвозу та громадські організації намагаються чинити опір реконструкції, бо побоюються, що після неї для них місця на Андріївському не залишиться. В гущу конфлікту цієї середи вирішив спуститися перший заступник столичного мера Анатолій Голубченко. Зібравши чиновничу рать, він повів її від Андріївської церкви вниз до Контрактової площі, ділячись по дорозі своїм баченням ситуації навколо узвозу.

16.05.2007
«Нєбоскрьоби», «нєбоскрьоби» — це все Києва оздоби
Президент Віктор Ющенко заборонив зводити висотні офісні і житлові будинки в історичній частині Києва. Проте інвестори продовжують будівництво
У березні Президент Віктор Ющенко підписав Указ «Про заходи щодо впорядкування забудови території та збереження історико-культурних територій і об'єктів у місті Києві». Цей документ заборонив висотне будівництво в історичній частині Києва. Згідно з указом Президента, Київська міськдержадміністрація повинна вжити заходів щодо заборони будівництва в історичному центрі міста Києва житлових та громадських будинків підвищеної поверховості, а також розробити та затвердити схему розташування таких будинків i споруд поза межами історичного центру міста. Водночас Президент Віктор Ющенко зобов'язав Генеральну прокуратуру України здійснити перевірку законності забудови історичного центру Києва, зокрема при наданні земельних ділянок для будівництва. А Кабінет Міністрів повинен впорядкувати механізм забудови міст, що віднесені в установленому порядку до історичних місць України.

18.04.2007
ФУНДАМЕНТальна церква
Сьогодні — Міжнародний день охорони історичних пам'яток та визначних місць. Однією з таких визначних пам'яток є Десятинна церква у Києві, дискусії навколо якої не вщухають роками
Так уже ментально склалося, що на наших теренах щось вважається цінним, якщо воно велике за формою, має яскраві кольори і щедро оздоблене найрізноманітнішими деталями. Звісно, про смаки не сперечаються, тому ініціювати подібну дискусію ми й не будемо. Скажемо лише, що схильність до прекрасного у східнослов'янському його розумінні «пробралася» в усі сфери вітчизняного життя — політику, економіку, культуру і навіть релігію. І добре всім відома Десятинна церква — це саме той приклад, на якому вже багато років намагаються довести, що золото — це неодмінно те, що яскраво блищить.

02.03.2007
«Ми не брали Київську фортецю!»
Київська міська влада передасть справу зруйнованих пам'яток прокуратурі
Будівлю військового телеграфу ХІХ століття знесли ще 2001 року, а не в новорічну ніч на 2007-ий. Такого висновку дійшла комісія Київської міськдержадміністрації на чолі з заступником міського голови Володимиром Головачем, яка з початку року розслідувала цей інцидент. Зібрані матеріали тепер передасть правоохоронним органам, які й мають розбиратися, «хто винен».

22.02.2007
Внученята Герострата
Кияни — темні люди, навіщо їм культурні пам'ятки, — заявив музейникам секретар Київради Довгий
Останні два роки йде нечуваний наступ на культурну спадщину Києва. Про це заявили на спільній прес-конференції директор музею «Київська фортеця» В'ячеслав Кулініч, директор Національного Києво-Печерського заповідника Сергій Кролевець та народний художник Анатолій Гайдамака. Оскільки нищення споруд комплексу п'ятої башти Київської фортеці не припиняється, а міськрада розглядає нове землевідведення, вже на території фортечної башти № 4, керівники музеїв та митці підписали звернення до Генерального секретаря ЮНЕСКО та до керівництва нашої держави.

17.02.2007
Лавра пливе?
Зсуви Печерських пагорбів загрожують будівлям монастиря-заповідника
Відомо, що пагорби під Києво-Печерською лаврою повільно «зсуваються». Керівництво заповідника вже давно б'є на сполох. Однак через «дощову зиму» зсувонебезпечні ділянки активізуються чи не по всій країні. Днями з'явилася інформація, що зсуви під Лаврою почали призводити до перших серйозних проблем.

20.01.2007
Пам'ятки-фантоми
Київська влада не знає, чи існувала перша телеграфна вежа у межах Київської фортеці і коли
Лише лінивий не говорить останнім часом про зруйновані у новорічну ніч приміщення першого київського телеграфа, датовані 1875 роком. Чиновники міськдержадміністрації спочатку боязко обурювалися, мовляв, це «бєспрєдєл», але ще нічого не ясно, працює комісія. І от комісія «вносить ясність»: телеграфу не було! І «бєспрєдєла» теж...

13.01.2007
Влада «гавкає», а будівництво йде
У Київській фортеці продовжують роботи, попри «обурення» столичної мерії
Головне управління охорони культурної спадщини КМДА займеться «ударниками капіталістичного руйнівництва», які у новорічну ніч позбавили столицю трьох пам'яток архітектури на п'ятій вежі музею «Київська фортеця», передає УНІАН. Про це заявив журналістам головний архітектор Києва Василь Присяжнюк. За його словами, за знесення пам'яток архітектури законодавством передбачені штрафні санкції. «Думаю, це можна оцінити в 50% вартості будівництва», — сказав він. А відновлення пам'яток, за словами директора музею «Київська фортеця» В'ячеслава Кулініча, обійдеться у кілька десятків мільйонів гривень. Пан Присяжнюк запевнив, що Головне управління зробить все, щоб знайти винних. «Гадаю, це було поспішним рішенням замовника і забудовника», — додав він.

11.01.2007
Екскаватори, на штурм!
Варвари-забудовники нищать Київську фортецю
У новорічну ніч київські «панельні зодчі» не сиділи за столом у родинному колі, а продовжували руйнувати архітектурну спадщину столиці. Просто в новорічну ніч, коли навіть пильні пам'яткоохоронці зосередили увагу на шампанському та олів'є, бульдозери зрівняли з землею три історичні об'єкти. Як повідомив «5-й канал», Київ втратив пам'ятки, серед яких єдиний збережений в оригіналі будинок Київського телеграфу XIX століття з написом «1875 ТП» (телеграфний парк). Усі ці споруди на вулиці Рибальській, 22—24 належали до комплексу П’ятої вежі музею «Київська фортеця».