Право на працю є одним із фундаментальних прав людини, однак фактичні і нормативні передумови для його обмеження створив воєнний стан. Щоб оцінити стан реалізації права на працю та запропонувати рекомендації для вдосконалення механізмів захисту цього права в умовах кризи, громадською приймальнею УГСПЛ у м. Львові було проведено дослідження та підготовлено моніторинговий звіт стану дотримання прав людини у Шегинівській територіальній громаді Львівської області (автор – юрист Громадської приймальні УГСПЛ в м. Львові, кандидат юридичних наук Олег Ільницький).
Дослідження проведено за методологією Місцевого індексу прав людини (МІПЛ). Це міні-проєкт Української Гельсінської спілки з прав людини, заснований для підтримки і ефективного розвитку реформи децентралізації в Україні. Критерієм ефективності визнано такий розвиток, що базується на засадах пріоритету прав людини в усіх сферах її взаємин з державою.
Одним із важливих розділів методології моніторингу МІПЛ є «Самореалізація», що передбачає оцінку зусиль громад із забезпечення права на працю та умов його реалізації на підставі нормативних позитивних зобов’язань, визначених чинним законодавством України.
Об’єктом дослідження виступив прикордонний регіон Львівщини – Шегинівська територіальна громада, до складу якої входить 30 населених пунктів. І хоча тут близько 60% населення – працездатного віку, є низка негативних факторів.
За результатами дослідження встановлено, що Шегинівська ТГ після об’єднання «успадкувала» загальнодержавні негативні тенденції ринку праці, притаманні сільській місцевості: скорочення чисельності зайнятих осіб, закриття підприємств, прогрес процесу міграції активної частини населення за кордон. А у переліку причин, що заважають розвитку ТГ, на другому місці стоїть безробіття.
З одного боку, більша частина повноваження громад у сфері вирішення соціальних питань, в тому числі у сфері забезпечення самореалізації через гарантування права на працю та її умови – делеговані, а отже, держава повинна брати активнішу участь у гарантуванні їх належної реалізації. З іншого боку, і самій Шегинівській громаді слід розробити і прийняти місцеві програми зайнятості та підтримки підприємництва. Їхня відсутність свідчить про відсутність місцевої політики та стратегії подолання вказаних проблем. Крім того, варто звернути увагу на побудову ефективних механізмів отримання та аналізу інформації у частині реалізації контрольно-наглядових повноважень ОМС у сфері зайнятості й праці, а в роботі з молоддю акцентуватися на підтримці професійної кваліфікації та підвищення рівня професійних навиків у перспективних напрямках розвитку громади для забезпечення необхідним трудовим потенціалом.
Водночас Шегинівська громада є позитивним прикладом залучення власного трудового потенціалу за місцевою програмою організації суспільно корисних робіт, а також державною програмою виконання суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану за рахунок коштів державного фонду.
Попри складнощі, громада має значний потенціал для розвитку. Реалізація рекомендацій, викладених у Моніторинговому звіті може допомогти забезпечити права мешканців і підвищити рівень їхнього життя.
Більш детально – у повному звіті тут.
