Перша вистраждана перемога

Наразі будівництво паркінгу на розі вулиць Стефаника — Коперника не розглядатимуть

Про не вельми привабливий шанс Палацу Потоцьких перетворитися на місцеву Пізанську вежу розповідав свого часу “Ратуші” директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький. Приблизно в середині 80-х років XX століття у Львові вирішили прокласти підземну трамвайну колію. “На галявині біля палацу, де років двісті тому було болото, вирили котлован. Як наслідок, бічна споруда палацу, ризаліт, відірвалася від основної споруди і схилилася вбік аж на 30 сантиметрів. З державного бюджету надійшло близько двох мільйонів гривень, які згодом перетворилися на фундамент палацу, на якому він і тримається. Але якщо добре придивитися до споруди, то неважко помітити, що бічний ризаліт таки справді нахилений”, — наголошував Борис Возницький.

Застереження експертів, а також наявний негативний досвід із виритим котлованом та його наслідками не надто стримували нинішню міську владу від намірів спорудити підземний паркінг на розі вулиць Стефаника — Коперника. Натомість представники громадських організацій, не втрачаючи надії, обстоювали протилежну позицію.

Експерти Центру правових та політичних досліджень “Сім” висловлюють низку застережень щодо побудови цього підземного паркінгу, зазначаючи, що існує небезпека для науково-мистецьких установ — Львівської галереї мистецтв, Наукової бібліотеки імені Василя Стефаника, Палацу мистецтв, Палацу Потоцьких, є ризики для мешканців навколишніх будинків, а також для інвесторів, які, замість очікуваного прибутку, можуть отримати купу проблем, а водночас відлякати інших потенційних інвесторів.

Зокрема, експерти центру “Сім” зібрали коментарі фахівців із застереженнями.

Петро Волошин, кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент кафедри конструктивної географії і картографії ЛНУ ім. І. Франка: “Аналіз гідрогеологічних умов засвідчив, що в разі заглиблення інженерних споруд (паркінгу) на більше, ніж 6 метрів від поверхні, можливий прорив у котлован напірних вод верхньокрейдового водоносного горизонту. Відпомповування цих вод у процесі будівництва може спровокувати нерівномірне осідання і деформацію будівлі галереї мистецтв, спорудженої на слабких ґрунтах”.

Анатолій Павелко, еколог, Бюро екологічних розслідувань: “З одного боку, наявність підземних стоянок може дещо зменшити загазованість центральної частини міста завдяки зменшенню кількості автотранспорту. Але це лише за умови, що буде заборонено паркувати автомобілі вздовж вулиць, які мають ключове значення для руху автотранспорту, на газонах, у парках.

З іншого боку, будівництво та експлуатація таких стоянок вимагатиме вирішення низки екологічних проблем. Проблема етапу будівництва — підземні води, карстові утворення, активізація зсувних процесів, внаслідок яких може зазнати шкоди і сам об’єкт будівництва, і прилеглі споруди та комунікації. Далі — експлуатація. Для забезпечення відведення вихлопних газів автомашин підземні стоянки обладнують системою примусової вентиляції. Така система дозволяє вивести вихлопні гази на земну поверхню. Вихлопні гази автотранспорту містять шкідливі для здоров’я людини сполуки. Для забезпечення дотримання нормативів якості атмосферного повітря необхідно буде очищати ці гази. Ділянки на вулицях Стефаника-Коперника, Вітовського межують з парковою територією, призначення якої — не санітарно-захисні зони. На ці території люди приходять відпочивати, тому не менш важливо забезпечувати належну якість атмосферного повітря. Отже, необхідно буде проводити очищення газів, що надходитимуть у вентиляційні труби”.

Свою неспроможність розв’язати у Львові проблему паркування чиновники завше знаходять змогу виправдати: ще недавно заважала недостатня законодавча база, переконував директор департаменту містобудування Андрій Павлів, тепер на заваді буцімто може стати громадськість, а також Державна служба охорони культурної спадщини. Недавно ЗМІ цитували слова Андрія Павліва про те, що держслужба надала дозвіл на будівництво паркінгів, однак центр “Сім” одержав відповідь від голови Державної служби охорони культурної спадщини Миколи Кучерука, що такого погодження його відомство не надавало.

P. S. Учора ввечері в міській раді відбулися громадські слухання “Створення паркувального простору у Львові”. Учасники громадських слухань зійшлися на думці, що паркувальні місця у Львові потрібно створювати, однак із запропонованих для розгляду чотирьох ділянок наразі не розглядатимуть будівництво паркінгу на розі вулиць Стефаника — Коперника. Перша вистраждана перемога...