«З нині на нині» Львівська міська рада сподівається зібрати кворум на громадських слуханнях проекту готелю на Краківській-Вірменській? – коментар юриста

Запланувавши нині, 12 січня, на 12.00 у Пороховій вежі (Львів, вул. Підвальна, Будинок архітектора) громадські слухання, прес-служба Львівської міськради «забула» повідомити про заплановану подію львів’ян, – про це сьогодні, 12 січня, повідомив кореспондент ЗІКу.

Прокоментувати, як має відбуватися оповіщення про громадські слухання ЗІК попросив президента Центру правових та політичних досліджень «СІМ» юриста Лідію Тополевську.

«Порядок проведення громадських слухань регулюють три документи.

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 13. Громадські слухання – «4. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади».

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»

Ст. 9. Оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій – «Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону. Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта. Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п'ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями зауважень та пропозицій. Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Стаття 13. Способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності. – «Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності – у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет. При визначенні регуляторними органами друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій-третій цієї статті: надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації;забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.»

Третій документ – це Статут територіальної громади», – пояснила Лідія Тополевська.

До слова, плануючи громадські слухання проекту готелю на вул. Краківській –Вірменській у незручний для городян час та не інформуючи їх заздалегідь про подію, прес-служба Львівської міської ради замовчала той факт, що Державна служба з питань національної культурної спадщини не погоджувала проекту, який нав’язаний місту командою теперішніх урядовців.

Центр правових та політичних досліджень «СІМ» звернувся до голови Держслужби охорони культурної спадщини Миколи Кучерика із запитом про проект готелю на вул. Краківській-Вірменській у Львові і отримав таку відповідь:

«Від 22.12.2008. № 22-3555/21

Державна служба з питань національної культурної спадщини на лист від 27.11.08. № 27-11-2008-1 повідомляє, що матеріали стосовно будівництва готельного комплексу на розі вулиць Краківської та Вірменської у м. Львові на розгляд Держкультурспадщини не надходили.

Разом з тим, Держкультурспадщини звернулась до Львівської міської ради стосовно необхідності вирішення порушеного питання з дотриманням вимог законодавства і державних норм.

Голова – М. М. Кучерук».

Нагадаємо, йдеться про проект, який не відповідає характеру історичної забудови в центральній частині Львова, яка належить до охоронної зони ЮНЕСКО. Про те, що це не поодинокий випадок, а проблема системного характеру ЗІК писав неодноразово. Натомість народні депутати України В. Горбаль, А. Шкіль. Важають її не тільки системною, а й проблемою міжнародного політичного характеру.

У своїй пояснювальній записці до проекту Закону України «Про збереження об’єктів культурної та природної спадщини, включених і запропонованих для включення до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО» народні депутати В. Горбаль та А. Шкіль зокрема зазначають: «Сьогодні ми стикаємося із порушеннями у справі збереження пам’ятки світового значення – історичного центру м. Львів. Таким чином, маємо проблему не місцевого, а міжнародного політичного характеру, оскільки йдеться про зобов’язання не Львова, а держави перед міжнародною спільнотою. Фактично, має місце порушення Україною однієї з основних вимог ЮНЕСКО – погодження з Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО рішень, що приймаються в Україні, стосовно робіт із будівництва та реконструкції у зонах охорони об’єктів, занесених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. А відтак, Україною не виконуються зобов’язання, взяті відповідно до Конвенції ЮНЕСКО про охорону культурної та природної спадщини (1972 р.), стороною якої Україна є з 1988р. Відповідно – порушується Закон України «Про міжнародні договори України» (зокрема статті 16 «Виконання міжнародних договорів України» та 19 «Дія міжнародних договорів України на території України»). Такі дії або подальша бездіяльність можуть спричинити виключення історичного центру м. Львів … зі Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що, у свою чергу, матиме негативні наслідки для іміджу України у світі як держави, що не здатна захистити та зберегти унікальну культурну спадщину».