Сьогодні на громадські слухання проекту готелю на Краківській-Вірменській приїдуть автори з Люксембургу, – Юрій Лукашевський

Сьогодні, о 12.00 у Пороховій вежі на громадських слуханнях проекту готельного комплексу на розі вул. Краківської-Вірменської у Львові, про які прес-служба Львівської міськради «забула» оповістити городян, свій проект оприлюднюватиме авторський колектив Германа і Валентино із Люксембургу, які разом із партнером – віденською фірмою ZT-GESHB «спікірували» в історичний центр Львова проект готелю у вигляді дзьоба винищувача Су-27, – про це повідомив кореспонедент ЗІКу з посиланням на інформацію очільника відділу громадського партнерства управління «Секретаріат ради» Львівської міськради Юрія Лукашевського.

Нагадаємо:17 листопада 2008 р.міжнародне журі у складі професорів архітектури Кооса Босми (Амстердам, Голландія), Клауса Семсорта (Відень. Австрія), Конрада Кучі-Кучинського (Варшава, Польща), Юрія Криворучка (Львів, Україна), Богдана Черкеса (Львів, Україна) та Миколи Бевза (Львів, Україна) під головуванням архітектора Альбера Дюблера (Страсбург, Франція) оголосило, що у міжнародному замовному конкурсі на проект готельного комплексу серед семи претендентів одноголосно переміг проект люксембуржців Германа і Валентино виготовлений разом із партнером – віденською фірмою ZT-GESHB. Проект-переможець викликав у львівської громади шок, дедалі більше мешканців міста висловлюється проти агресивного втручання новітньої архітектури в охоронну зону ЮНЕСКО.

До речі, міжнародний замовний архітектурний конкурс на проект готельного комплексу в умовах регенерації історичного кварталу на розі вул. Краківської та Вірменської, що провадився в один тур, відбувся синхронно із рішенням виконкому про його… організацію, тобто «заднім числом». У п’ятницю,14 листопада 2008 р о 13.00, у приміщенні НУ «Львівська політехніка» відбулося засідання міжнародної архітектурно-містобудівної ради, члени якої становили журі із визначення переможця конкурсу на забудову кварталу на вул. Краківській-Вірменській у Львові. Цікаво, що на той час іще не було рішення виконкому Львівської міськради про організацію конкурсу. Воно з’явилося допіру того ж дня, коли конкурс увійшов у свою фінальну стадію! Як можна було примудритися влаштувати конкурс, коли його «Програма та Умови» не були затвердженими? Чому у нелегітимному на той час конкурсі узяли участь «серйозні» закордонні фірми та «серйозні й авторитетні» члени журі? Зрештою, чи не підлягатиме оскарженню втілення запроектованого міжнародними конкурсантами готелю, який є агресивним втручанням в охоронну зону ЮНЕСКО, до того ж коли проектанти не врахували, що на оренду під забудову згаданої ділянку, де тепер є дитячий майданчик, винесла свій протест прокуратура?

Ці питання можна буде з’ясувати нині на громадські слуханнях проекту будівництва готельного комплексу на розі вулиць Краківської – Вірменської. Як запевнив кореспондента ЗІКу Юрій Лукашевський, громадські слухання вважаються такими, що відбулися за будь-якої чисельності громадян, що взяли участь у слуханнях.

На запитання, чому ЛМР не оповістила львів’ян про слухання, Юрій Лукашевський сказав, що відділ громадського партнерства ту телефонному режимі повідомив про це прес-службу ЛМР, а от чому вона не розіслала ЗМІ перс-релізи, він не знає. Однак охочі ознайомитися із інформацією про слухання проекту готелю на розі вул.Вірменської-Краківської зможуть це зробити зайшовши в розділ «Громадські слухання» на офіційному сайті ЛМР.

«Чітких термінів, у які треба сповіщати громаду про громадські слухання українське законодавство не передбачає. Це мало бути б вказане у Положенні про громадські слухання, що йдуть додатком до Статуту Львова. У чинному Статуті Львова такого не прописано, у проекті нового Статуту – це передбачено в Додатках: про громадські скухання треба повідомляти за тиждень. Ми намагаємося завчасно сповіщати львів’н, публікуючи інформацію на сайті міськради в розділі «Громадські слухання». Окрім того обдзвонюємо людей із середовища архітекторів, депутатів профільних комісій, а також робимо розсилку повідомлень по базі громадських організацій, щоб було максимально всіх поінформовано», – прокоментував Юрій Лукашевський.

Юрій Лукашевський запевнив, що на сайтах львівських інформагенцій інформація про слухання присутня. Однак це не доводить те, що з’явилася вона там завдяки зусиллям прес-служби ЛМР, а усупереч їм.

На запитання, чому для громадських слухань обрано невідповідний час – 12 година робочого дня – Юрій Лукашевський сказав: «Переважно намагаємося влаштовувати слухання о другій половині дня. Але сьогодні о другій половині дня запланована сесія, тому увага депутатів і журналістів буде зосереджена на ній. Перенести слухання на інший день також не було змоги, оскільки саме нині, як повідомило управління містобудування і архітектури, до Львова приїде люксембурзький автор проекту».

Довідка ЗІКу

27 листопада 2008 р Центр правових і політичних досліджень «СІМ» звернувся із листами до міністра регіонального розвитку і будівництва Василя Куйбіди та міністра культури і туризму Василя Вовкуна щодо недопущення спорудження готелю за обраним проектом на вул. Краківській-Вірменській у Львові. Листи аналогічного змісту ЦППД «СІМ» надіслав також до відома голові Державної служби з питань національної спадщини М. Кучеруку та начальнику управління реконструкції, забудови, реставрації та збереження історичної спадщини В. Литвинчуку.

Зокрема, у клопотанні ЦППД «СІМ» ідеться про те, що визнаний переможцем Міжнародного замовного архітектурного конкурсу проект влада міста збирається реалізувати в історичному середовищі Львова, що має подвійний державний охоронний статус як територія Державного історико-архітектурного заповідника та територія світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

На думку членів та експертів Центру правових та політичних досліджень «СІМ», запроектований будинок є запереченням задекларованій прес-релізом ЛМР регенерації історичного кварталу і дисонуватиме з існуючою забудовою – пам’ятками архітектури, що входять до переліку культурної спадщини ЮНЕСКО.

«Будівництво готельного комплексу за проектом-переможцем, на нашу думку, є порушенням українського пам’яткоохоронного законодавства і міжнародних пам’яткоохоронних документів, ратифікованих Верховною Радою України, а саме: п.3 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 року N 1805-III; ст. 6 Міжнародної (Венеціанської) хартії про зберігання та реставрацію монументальних пам’яток і визначних місць (1964 р.); п. 152 Конвенції про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини (1972 р.); п.5 Рекомендацій щодо охорони історичних або традиційних ансамблів та їхньої ролі у сучасному житті Генеральної Конференції ООН (Найробі, 1976 р.); п.2 Міжнародної (Стокгольмської) хартії з охорони традиційної архітектурної спадщини (1998 р.); п. 17 Віденського меморандуму «Всесвітня спадщина та сучасна архітектура – управління історичним міським ландшафтом» (2005 р.)», – на такі документи покликається ЦППД «СІМ», вимагаючи заборонити будівництво готелю на розі вул. Краківська – Вірменська у Львові.

У відповіді на лист ЦППД «СІМ» голова Держслужби охорони національної культурної спадщини М.Кучерук повідомив, що згаданий проект не надходив на погодження, і закликав дотримуватися чинного законодавства.

Член Товариства шанувальників Львова архітектор Віра Балаж нагадує,що проект готелю на розі вулиць Краківська-Вірменська повністю зневажає рекомендації ЮНЕСКО, міжнародні хартії, конвенції та вітчизняне законодавство, зокрема п. 2 Міжнародної (Стокгольмської) хартії з охорони традиційної архітектурної спадщини (1998 р.): «Проведення сучасних робіт на традиційних спорудах, ансамблях чи поселеннях має базуватися на повазі до культурних цінностей і традиційного характеру об’єктів».

Також треба вважати на ті положення, які висвітлені в цілій низці міжнародних конвенцій і хартій, як, наприклад, Конвенції ЮНЕСКО щодо збереження Всесвітньої культурної спадщини (1972 р.), де в ст. 4 і 5 зазначено, що існує необхідність глобальної динаміки та нещодавніх структурних змін в історичних містах, які включені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Міжнародна (Венеціанська) хартія про зберігання та реставрацію монументальних пам’яток і визначних місць (1964 р.) у статті 6 зазначає: «Зберігання монументальних витворів передбачає й зберігання безпосереднього оточення, якщо воно відповідає масштабові монументального витвору. Якщо існує традиційне безпосереднє оточення, воно зберігається, а все нове будівництво, усі знесення та всі перетворення, які могли би змінити співвідношення об’ємів та кольорів, забороняються.

Пункт 5 Рекомендації щодо охорони історичних або традиційних ансамблів та їхньої ролі у сучасному житті Генеральної Конференції ООН (Найробі, 1976 р) говорить: «В умовах сучасної урбанізації, яка супроводжується значним збільшенням масштабу та щільності забудови, ризик безпосереднього руйнування історичних або традиційних ансамблів подвоюється ризиком, при цьому реальним, опосередкованого їх спотворення через сусідство або візуальне сприйняття нових кварталів. Архітектори та урбаністи повинні дбати про види на монументальні витвори та ансамблі або такі, що відкриваються з них, а також про те, щоб історичні або традиційні ансамблі гармонійно включалися у сучасне життя».

У Відні з 12 по 14 травня 2005 р. відбулася зустріч, яку організував австрійський уряд за підтримки Віденської мерії та ICOMOS відповідно до рішення Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (рішення 27 СОМ 78. 108). Ця конференція ухвалила «Віденський меморандум», який містить напрямні орієнтири та заходи, що мають сприяти плідному співіснуванню історичної та сучасної архітектури. В пункті 24 «основних положень міського розвитку» вказано: «Містобудівна інфраструктура у зонах охорони має вживати всіх заходів, що спрямовані на дотримання характеру історичної тканини, забудови та контексту, а також пом’якшувати негативні ефекти від транспортного навантаження та паркування».

У пункті 26 зазначено: «Інвестори та учасники будівельного процесу повинні пам’ятати, що розвиток сучасної архітектури в містах Всесвітньої спадщини та в історичних містах є допоміжним до цінностей історичного міського ландшафту і залишається в певних рамках для того, щоб не піддавати ризику традиційний характер історичного середовища міста.

Крім того, не слід забувати про Закон України «Про охорону культурної спадщини», який «регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об’єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутнього поколінь. Охорона об’єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування».

Ми не можемо допустити такого брутального втручання в той ансамбль, який створювався нашими предками протягом століть», – резюмувала Віра Балаж.