Держкультурспадщини заборонив будувати у центральній частині Львова паркінги

Годину, відведену 17 лютого ополудні на нараду з представниками депутатського корпусу Львівської міськради щодо громадських слухань проектів будівництва підземних і надземних паркінгів, директор департаменту містобудування ЛМР Андрій Павлів провів у малій сесійній залі сам-на-сам із екраном, проектором, схемами й надокучливим журналістом ЗІКу.

Андрій Павлів мав намір репрезентувати депутатам схему розміщення 37 наземних і підземних споруд, призначених для зберігання авт, перед тим, як завтра винести це питання на громадські слухання, але депутати не прийшли.

«Згідно із нашою транспортною схемою нам украй важливо збудувати ці споруди. Але спершу питання формування паркувального простору у м.Львові на базі споруд має бути продискутоване на громадських слуханнях», - сказав Андрій Павлів.

Однак тривалий час на офіційному сайті міськради висить інформація про громадські слухання 18 лютого о 16.00 у сесійній залі ЛМР тільки 4 проектів будівництва підземних паркінгів на пл. Петрушевича, вул. Коперника – вул. Стефаника, вул. Батуринська та вул. Вітовського. Про решту – ані слова!

«У пропорційному співвідношенні наземних паркінгів ми пропонуємо утричі більше ніж підземних. Наземні паркінги можливо будувати на території, де є забудова 1960-80-их років, де вони і передбачалися згідно з Генпланом радянського часу. У центральній частині, де є сформована історична забудова й неможливо розширити вулиці й зносити споруди, інакшого виходу, як лізти під землю, у нас нема. Сьогодні у Львові є 130 тис. авт, у 2001 р. їх було 52 тис. Динаміка зростання кількості автотранспорту вражаюча. З 1 лютого цього року діють нові правила паркування, які чітко регламентують правила зберігання авт в міському просторі. Від нас вимагають 100% забезпечення паркувальними місцями біля житла, громадських споруд, торгових та розважальних об’єктів. А ще - як мінімум 20% забезпечення гостьовими стоянками. Тобто на 100 квартир має бути 20 додаткових паркувальних місць. Це жорсткі вимоги. А тепер погляньте на наш центр, де мешкає 75 тис. громадян плюс розташовано чимало громадських установ, й ви усвідомите всю проблематику забезпечення паркувальними місцями», - каже Андрій Павлів.

На запитання кореспондента ЗІКу, коли, за яких обставин мерія отримала погодження від Держкультурспадщини на забудову паркінгами п’яти ділянок у центрі Львова, як про це зі слів Андрія Павліва неодноразово повідомляли львівські газети, Андрій Павлів відповів, що не йдеться тільки про 5 ділянок, і повідомив, що погодження не отримано (прийшла відмова), а газетярі неправильно зрозуміли його слова й подали викривлену інформацію.

«Ми маємо листування із Державною службою з питань національної спадщини з цього питання. Перша відповідь стосувалася того, що ми надіслали їм містобудівельне обґрунтування паркінгів, а друга - звернення громадських організацій. Цей другий лист унікальний, я його збережу, перекладу англійською й перешлю до шатаб-квартири ЮНЕСКО із запитанням, чому в Будапешті в зоні ЮНЕСКО можна будувати підземні паркінги, а у Львові – ні?», - дивується Андрій Павлів.

До відома усіх учасників завтрашніх громадських слухань: у листі, підписаному головою Держкультурспадщини М. Кучеруком 19.11.2008, йдеться про те, що будувати наземні й підземні паркінги в межах території ЮНЕСКО не можна взагалі (!), окрім того заборонено це робити і в зоні історично сформованої забудови.

Здається, це перший випадок, коли львівській мерії доведеться мати справу із однозначною позицією головного органу, відповідального в Україні за збереження національної культурної спадщини. Від цією позиції Миколи Кучерука багато в чому залежала й позиція управління охорони історичного середовища Львова, яке, за зізнанням Андрія Павліва, також не давало погодження на спорудження згаданих паркінгів. Тому, яким чином до місцевих газет потрапляла інформація про погодження, - й досі лишається незрозумілим. Так само лишається дивуватися чому упродовж кількох місяців Андрій Павлів не оприлюднював листа Миколи Кучерука.

Однак у Андрія Павліва свій погляд на проблему погоджень. «Якщо ми візьмемо зону ЮНЕСКО в інших містах Європи, то побачимо, що підземні паркінги там будуються: наприклад, у Римі на автобусі можна заїхати під Ватикан, під гору, на якій стоїть собор св. Петра. У Відні також зараз будують конструктивно складну споруду на 4 підземні поверхи при оголеному фундаменті будинку з одного боку й внутрішньому кільці з інтенсивним рухом, який не спиняється впродовж доби і дає колосальне навантаження на грунт, - із іншого. Будинки сформованої історичної забудови там чомусь не падають, навіть коли підземні паркінги будують із відкритим котлованом. А 7-рівневий паркінг під Віденською оперою – це що? Тому я не хочу навіть коментувати лист Кучерука!», - обурюється Андрій Павлів.

Андрій Павлів не вбачає проблеми для побудови підземних і надземних паркінгових споруд і з боку геології Львова. « Це спекулятивно роздмухана проблема. Хто говорить про несприятливу геологію й пливуни, той не читав історії про те, як будували Санкт-Петербург. По-суті на кістках козаків збудоване місто, тепер успішно будує підземні паркінги за цілою розробленою програмою. Сьогодні вже мова йде не тільки про підземні, а й про підводні паркінги! На південному березі Франції, Італії та Іспанії, де щільно сформована забудова, будують підземні паркінги під… морем! А в Москві – під річкою! Я не трактую львівську геологію як несприятливу, бо знаю історію Львова та архітектури, у мене є кандидатський диплом. Львів унікальний тим, що має не тільки наземну, а й підземну частини. Історія Львова дає відомості про багаторівневий простір під землею в будь-якому районі. Коли я скажу, що на пл. Ринок є пивниці в 4-5 рівнів, основні сакральні споруди іще з Середньовіччя об’єднувались підземними проходами, щоб робити підземні лазарети, - то ви будете сперечатися зі мною, що такого підземного простору не існує? Та зайдіть у підвал готелю «Жорж», він сполучений підземним переходом із своїм колишнім адміністративним центром (у тому будинку тепер магазин чоловічого одягу). Я був у тому підземеллі рік тому: там сухо! А «Жорж» збудований поблизу бушів річища Полтви. А візьміть понад 50 об’єктів цивільної оборони, збудованих в межах існуючої забудови лопатами й відрами в 1950-ті роки, - вони ж існують, хоча ця інформація не для широкого розголосу», - розповідає Андрій Павлів.

«Я очолюю департамент містобудування, на замовлення якого німецька фірма FKW розробляє транспортну схему, без системи паркування ця схема працювати не буде. Тому я повинен отримати рішення громадських організацій, депутатських профільних комісій та державних служб щодо цього питання. Якщо рішення буде негативним через те, що Державна служба з питань національної спадщини проти, управління охорони історичного середовища проти, громадськість проти, то транспортна проблема у Львові залишиться невирішеною», - каже Андрій Павлів, не беручись прогнозувати як у цьому випадку поведуть себе депутати ЛМР.

Андрій Павлів виглядає сприкреним львівською громадськістю: « Важко передбачити чого хочуть у Львові авторитетні люди, які посилаються на думки нефахівців або архітекторів, які не займалися проектуванням і побудовою підземних паркінгів, але хочуть на цьому фоні пропіаритися. Це якесь хуторянство й неосвіченість! Ніхто не хоче вчитися чогось нового, – ну то й матимемо те, що маємо! Коли усі, хто не має ні знань, ні спеціальної освіти, ні досвіду будування роблять голосні заяви, - фахівці відходять в сторону. Як вони можуть у цьому випадку когось переконати, якщо громадськість не здатна з олівцем у руках розрахувати несучу здатність конструкції? Як можна людині, яка не володіє певними формулами, сказати розрахувати навантаження на ґрунти тощо? Як ми себе самі принижуємо, коли мистецтвознавці розповідають, як, що і де будувати? До речі, не очікуйте, що проблема розсмокчеться , бо кількість авт скоро сягне 400 тис. на 1 тис. населення. А у Львові 800 тис. населення, - то порахуйте кількість автомобілів! Винесення громадських споруд, які притягують авта, з меж історичного міста за рік-два не відбудеться, то як нам забезпечити доступність паркування не далі ніж за 1тис.м? Як забезпечити такий сучасний стандарт життя хоча б тільки в Галицькому районі м.Львова?», - непокоїться Андрій Павлів.

Директор департаменту містобудування ЛМР запевняє, що обмеження на спорудження паркінгів треба зняти й на в’їзді в історичний центр поставити т.зв. «перехоплюючі паркінги». Він переконаний, що бізнес цей прибутковий і привабливий для інвесторів. «Інвестувати у львівські паркінги висловили бажання бізнесмени з Ізраїлю, Німеччини, Чехії та Канади. Це чотири потужних фірми. Якщо вони побачать, що завтра наша громадськість заблокує це питання, то вони подякують і більше ніколи сюди не схочуть скеровувати свої гроші (а це в час кризи – втрачені робочі місця й заробітки для львів’ян). Ми, до речі, запросили на завтрашні слухання фірму, за якою досвід спорудження 10 паркінгів у центрі Будапешта, один із них у зоні ЮНЕСКО. Від того, який рівень ми покажемо завтра, залежатиме доля транспортної схеми Львова», - резюмував Андрій Павлів.

У відділі громадського партнерства управління “Секретаріат ради” кореспонденту ЗІКу вдалося з’ясувати, що назва громадських слухань, питання порядку денного і регламент, які вивішені на офіційному сайті ЛМР лишаються незмінними, навіть коли насправді йтиметься не про чотири ділянки, а усі 37 (із них 27- у пам’яткоохоронних зонах). Вислідом громадських слухань не буде ухвала, а лише протокол, до якого запишуть висловлені пропозиції з оголошеної проблеми. На запитання, чому не всі документи (зокрема відмова в погодженні спорудження паркінгів з боку пам’яткоохоронних структур) не вивішені під інформацією з теми громадських слухань, керівник відділу громадського партнерства управління “Секретаріат ради” Юрій Лукашевський відповів, що інші документи не надходили на оприлюднення від ініціатора слухань, тобто департаменту містобудування.

Так само «не дійшло» до відділу громадського партнерства управління “Секретаріат ради” клопотання від Центру правових та політичних досліджень «СІМ» зняти з порядку денного громадських слухань обговорення ділянки під майбутній пар кінг на перетині вул. Коперника-Стефаника (хоч це клопотання було передане до Львівської міськради через «єдине вікно»), - і це схиляє до невеселих висновків, що маніпуляції думками й документами у Львівській мерії тривають.

Довідка ЗІКу.

18 лютого 2009 року о 16.00 у сесійному залі Львівської міської ради, за адресою пл. Ринок, 1, каб.202, відбудуться громадські слухання проектів будівництва підземних паркінгів на пл. Петрушевича, вул. Коперника – вул. Стефаника, вул. Батуринська та вул. Вітовського.

Час проведення слухань 16.00-18.00 Представлення та обговорення містобудівної документації будівництва та обслуговування підземного паркінгу (гаража) з впорядкуванням площі на вул. Вітовського в м. Львові до 30 хв. Представлення та обговорення містобудівної документації будівництва та обслуговування підземного паркінгу (2-рівневі автостоянки) шляхом реконструкції пл. Петрушевича в м. Львові до 30 хв. Представлення та обговорення містобудівної документації будівництва та обслуговування 2-рівневого підземного паркінгу (гаража) з відкритою автостоянкою на вул. Батуринській в м.Львові. до 30 хв. Представлення та обговорення містобудівної документації будівництва та обслуговування обслуговування підземного паркінгу (гаража) з впорядкуванням скверу на розі вул. М. Коперника - В. Стефаника в м. Львові до 30 хв.

З питань організації та проведення громадських слухань просимо звертатись у відділ громадського партнерства управління “Секретаріат ради” за тел. 297-57-63 або на електронну скриньку: civicpartner@ukr.net.