Чимало жителів України, котрі певний час перебували під російською окупацією, гостро потребують психологічної допомоги. Люди тривалий час не показували жодних емоцій, терпіли, надягали «маски», щоб вижити, чинити спротив окупантам, приховували свій стан. Тому зараз «виходить» назовні те, що було глибоко приховано. Інколи люди воліють виговоритися, поплакатися про те, що у них все життя зруйноване, тож воно зупинилося. У стані відчаю відчувається цілковита безпорадність…
При цьому треба пам’ятати, що після перемоги у громади повернуться військовослужбовці, яких також потрібно буде відновлювати психологічно. А з цивільним населенням треба працювати вже зараз.
Є переконання, що в кожну таку територіальну громаду потрібно відрядити бригаду психологів. Питання – де взяти таку кількість фахівців, які мають залишатися у цих громадах надовго, роками, бо це тривала робота, а не поодинока консультація.
На думку головного координатора з надзвичайних ситуацій організації «Лікарі без кордонів» Крістофера Стоукса, люди в окупації жили у постійній атмосфері страху. Тому зараз є неабияка потреба у тривалій психологічній допомозі.
Життя в окупації – це складний досвід, що може мати низку негативних наслідків для психологічного стану людини. Віталій Климчук, доктор психологічних наук, експерт проєкту «Психічне здоров’я для України» у межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки» за ініціативою першої леді України Олени Зеленської, поділився порадами для громадян, які повернулися з полону або проживають на нещодавно звільнених територіях.
Першочергові кроки:
- Подбайте про нагальні потреби: фізичну безпеку, наявність харчів, питної води тощо. Відновіть режим сну. Повідомте про свої потреби державним структурам та гуманітарним організаціям, щоб вони могли вчасно забезпечити вас необхідним.
- Пройдіть медичне обстеження у сімейного лікаря, працівників мобільних бригад або будь-якого іншого доступного фахівця та дотримуйтесь їхніх рекомендацій. Тривале зневоднення, недоїдання, недосип, постійний стрес і пережиття травм та втрат можуть мати негативні наслідки для здоровʼя. За неможливості візиту зверніться по безоплатну медичну консультацію до контакт-центру МОЗ України за номером 0-800-60-20-19.
- Уникайте вживання алкоголю та інших шкідливих речовин. Це не допоможе забути жахіття, проте є ризик, що розвинеться залежність.
- Звʼяжіться з близькими, друзями, родичами, дайте їм знати, що ви живі, обговоріть із ними свій досвід, поділіться переживаннями та почуттями. Якщо ви боїтеся, що ваші розповіді можуть їх травмувати, запитайте у них, чи вони готові почути все, що відбувалося. Найімовірніше, ви отримаєте ствердну відповідь.
- Контактуйте з іншими людьми, які пережили подібний досвід, наприклад, із сусідами. Поділіться з ними інформацією про чинні«гарячі лінії» підтримки, можливості отримати гуманітарну допомогу, розклад роботи амбулаторій тощо.
- Будьте готові до змін у психічному стані: після кількох днів полегшення може настати стан спустошення, виснаження, перевтоми. Це цілком природна реакція на надмірний стрес, у якому ви були весь цей час. Організму треба дати можливість відновитися.
- Зверніться по психологічну допомогу. Якщо протягом 2–3 тижнів стан виснаження, пригніченості, тривоги не проходить, потрібно відвідати консультацію у місцевих психологів, мобільних команд або зателефонувати на лінію психологічної підтримки Національної психологічної асоціації (єдиний номер з України 0-800-100-102 працює з 10:00 до 20:00 без вихідних, усі дзвінки безоплатні), або на інші «гарячі лінії».
- Розпізнайте посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Після пережитого досвіду ви можете мати його ознаки: небажані спогади, думки, почуття, що зринають у пам’яті без вашого бажання, прагнення уникати певних місць, подій, людей, які асоціюються з пережитим досвідом, надмірна тривога, реактивність на певні звуки, запахи тощо. У цьому випадку обов’язково зверніться до фахівців із психічного здоров’я. ПТСР є розладом, що лікується.
- Зупиняйте почуття провини. Ви можете відчувати злість та ненависть, огиду тощо. Усі негативні емоції, спрямовані на ворога й окупанта, є природними і мають право на існування. Те, що з нами зробили, заслуговує на ненависть і злість. Утім, якщо ви маєте почуття провини, варто його зупиняти. У тому, що з вами сталося, винен ворог. Саме на нього й треба спрямовувати почуття.
«Гарячі лінії» безоплатних консультацій:
- Урядова «гаряча лінія» – 15-45.
- Номер організації «Людина в біді» – 0-800-210-160 (цілодобово).
- Телефон довіри Київського міського центру психолого-психіатричної допомоги у разі станів душевної кризи – (044) 456-17-02, (044) 456-17-25 (цілодобово).
- Лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції (МОМ) – 0-800-211-444 (з 10:00 до 20:00 щодня).
- Лінія запобігання самогубствам Ukraine LifeLine – 7333.
Куди ще можна звернутись в разі потреби
Служба турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист» – допомагає проживати війну, працює над подоланням психологічних наслідків війни та для підвищення обізнаності про стрес для цивільних.
Отримати допомогу можна, записавшись на онлайн консультації: https://cutt.ly/6JDuufF
Lifeline Ukraine – «гаряча лінія», створена насамперед для надання кризової психологічної допомоги ветеранам та членам їхніх сімей, і згодом і всіх жителів України.
Отримати допомогу можна за телефоном 7333 та в чатах реального часу.
Громадська організація «Ла Страда-Україна» – забезпечує роботу Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації.
Національна гаряча лінія працює безкоштовно, цілодобово, за принципами анонімності і конфіденційності.
Отримати допомогу можна за телефонами: 0 800 500 335; 116123.
Національна психологічна асоціація – професійне об’єднання, до якого входять понад 1000 психологів України. Працює у форматах аудіо- та відеодзвінків.
Отримати допомогу можна за телефоном: 0-800-100-102.
«Права людині в дії» (USAID)
