Народна депутатка Інна Совсун подала до Верховної Ради законопроєкт про цивільні партнерства, який дозволить реєструвати одностатеві шлюби. Парламентський комітет молоді та спорту підтримав його і рекомендував для ухвалення Верховною Радою у першому читанні. А от Міністерство оборони України не підтримало проєкт закону про інститут рівноправних партнерств. У відомстві зазначили, що це суперечить Конституції України, в якій йдеться, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки.
Законопроєкт передбачає, що якщо один з охочих зареєструвати партнерство є військовим і не може бути присутнім на реєстрації, можна зробити це без його присутності. У Міноборони вважають, що ця норма є дискримінаційною стосовно військових, які укладають традиційні шлюби.
У законопроєкті також пропонують засвідчувати акти реєстрації реєстрованого партнерства командирам, якщо один чи обидва партнери служать у ЗСУ. В Міноборони кажуть, що це суперечить Закону «Про Статут внутрішньої служби Збройних сил України».
Окрім того, у Міноборони немає даних стосовно кількості представників ЛГБТ у війську. Справжню кількість таких людей підрахувати неможливо, оскільки не всі вони можуть відкрито заявити про свою орієнтацію через ризики для своєї безпеки та дискримінації, кажуть фахівці.
«З точки зору прав людини, навіть якщо відсутність законодавства порушує права двох чи однієї людини, то це вже є достатні підстави для того, аби говорити, що це необхідно виправити», – пояснює Інна Совсун. Тому, на її думку, не так важливо, скільки насправді військових не можуть отримати подружніх прав.
Занепокоєність ГО «Військові ЛГБТ+»
В організації «Військові ЛГБТ+» висловили занепокоєність «підтримкою Міністерством оборони дискримінації ЛГБТ+ військових в Україні»:
«Наше об’єднання налічує понад 300 ЛГБТ+ військових, серед них близько 100 відкритих у власній ідентичності. Частина з них захищає Україну на полі бою з 2014 року. У нашій спільноті склалося близько 20 пар, де обоє з партнерів – військові. Є чимало пар, де один із партнерів – цивільна людина».
В ГО вважають, що представників ЛГБТ у війську набагато більше. Відповідаючи на питання, звідки беруться цифри, в організації зазначили, що, згідно з опитуваннями, в українському суспільстві 5–10% людей є представниками ЛГБТ, тож і у війську такий відсоток є теж.
«Структура Збройних сил – не виняток, адже є зрізом українського суспільства. Наразі близько мільйона людей служать в ЗСУ та Нацгвардії. Це означає, що орієнтовно понад 50 тисяч людей, котрі захищають нашу землю, належать до ЛГБТ+ і потребують захисту», – говорять в організації.
Згідно з проведеним американськими дослідниками опитуванням, 10% населення планети є геями чи лесбійками. Втім, ці дані не всіма сприймаються однозначно, бо в різних країнах з різними культурами та віросповіданнями ситуація може дуже відрізнятися.
В організації «Військові ЛГБТ+» також розповіли, що військових-геїв часто переслідують за їхню орієнтацію. Тому представники організації запросили міністра оборони Олексія Резнікова на спільну зустріч, щоб обговорити законопроєкт про реєстрацію партнерств.
Законопроєкт не прирівнює реєстроване партнерство до шлюбу, адже у ньому зазначено, що реєстроване партнерство не є шлюбом. До того ж, законопроєкт дозволяє оформити партнерство без присутності одного з партнерів – як одностатевим, так і різностатевим парам.
«Усі військові, незалежно від статі, сексуальної чи гендерної ідентичності, мають право на повагу та рівність перед законом. Політика Міністерства оборони України, яка нівелює права та можливості ЛГБТІК+ військових, є неприйнятною та порушує міжнародні стандарти. Ми закликаємо Міноборони України переглянути свою політику щодо цього законопроєкту», – кажуть в організації.
Критики законопроєкту, зокрема, посилаються на норми Конституції, в якій зазначено, що шлюбом визнається союз саме чоловіка і жінки.
Співавторка законопроєкту Інна Совсун наголошує, що новий інститут партнерств не має на меті замінити інститут шлюбу, а лише покликаний надати більше сімейних прав неодруженим парам, зокрема і різностатевим. На її думку, таким чином Міноборони теж нібито підтримує версію про те, що запропонований інститут партнерств має замінити інститут шлюбу, тобто прирівнює їх. Вона стверджує, що норми проєкту надають нові права усім без винятку військовослужбовцям, а не лише представникам ЛГБТ-спільноти.
Що думає церква?
Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій і окремо ПЦУ також виступили проти проєкту закону і закликали Верховну Раду не допустити «чергової спроби легалізації в Україні так званих одностатевих шлюбів під виглядом реєстрованих партнерств». У зверненні ради церков також йдеться про те, що, ймовірно, запровадження партнерств може в майбутньому призвести і до надання одностатевим парам можливості усиновлювати дітей, що нібито «позбавляє їх природного права на виховання в повноцінній сім’ї – маючи і батька, і матір».
Ставлення українців до ЛГБТ
В Україні 27% громадян позитивно ставляться до ЛГБТ-осіб, котрі служать у Збройних силах України. Про це свідчать результати дослідження групи «Рейтинг», презентовані під час пресконференції в Медіацентрі Україна-Укрінформ. Згідно з дослідженням, 17% українців позитивно ставляться до ЛГБТ-осіб в ЗСУ, 44% – нейтрально, 25% – негативно. Також 43% людей вважають, що під час проходження служби в Збройних силах України ЛГБТ-особи зазнають дискримінації, 32% – що не зазнають.
Зокрема, більшість українців (69%) позитивно ставляться до ідеї надати право для партнерів ЛГБТ-військових користуватися тими ж правами, які передбачені законом для всіх військовослужбовців та членів їх сімей, 7% – негативно.
Загалом в Україні 48% громадян нейтрально ставляться до ЛГБТ-осіб, 41% – негативно, 9% – позитивно.
*Опитування проведене у березні 2023 року на замовлення Незалежної антикорупційної комісії (НАКО) за підтримки Українського ветеранського фонду Міністерства у справах ветеранів України. В ньому методом CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) взяли участь 2000 респондентів віком від 18 років з усіх областей України, крім тимчасово окупованих територій Криму та сходу України, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%.
#ЛЖВ #УГСПЛ #СтоВідсотківЖиття
