1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом, який вперше був проголошений ВООЗ у 1988 році, а з 1996-го проводиться ЮНЕЙДС. Цей День встановлений задля підвищення обізнаності про епідемію СНІДу, викликану поширенням ВІЛ-інфекції, а також як день пам’яті жертв цього захворювання. За офіційними даними, до початку повномасштабної війни в Україні проживали близько 260 тис. ВІЛ-позитивних людей . З них, станом на лютий 2022 року, 130 тис. щодня приймали антиретровірусну терапію, яка допомагає збільшити тривалість і якість життя.
Колись діагноз ВІЛ звучав як вирок. Сьогодні ж ситуація змінилася. Громадяни, котрі живуть з вірусом імунодефіциту людини, можуть жити звичайним життям, народжувати дітей, працювати, служити в армії. Достатньо лише регулярно вживати ліки. Якщо ВІЛ-інфекція діагностується вчасно, відразу розпочинається антиретровірусна терапія (АРТ) і надається необхідне лікування, а відтак людині гарантується якісне та повноцінне життя.
Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це важлива нагода для інформування широких верств населення про проблеми людей, котрі живуть з ВІЛ/СНІДом, особливо сьогодні, в умовах війни в Україні.
Час ставить нові питання: чи є ВІЛ-позитивний статус підставою для непризову до лав ЗСУ; чи обов’язково людина повинна інформувати про свій статус взагалі та у війську зокрема, де брати необхідні ліки тощо.
Наявність ВІЛ не є причиною звільнення від військової служби, але є нюанси. Одні хочуть служити, але їх не беруть, інші отримують повістки, але не можуть проходити службу. Є перелік захворювань, затверджений наказом Міністерства оборони, за яким існує класифікація ступеня придатності громадян до несення військової служби у мирний та військовий час.
Коли людина з ВІЛ звертається до військкомату, вона боїться, що в разі її мобілізації цю інформацію передадуть безпосереднім командирам. А далі буде упереджене ставлення товаришів по службі, котрі у разі поранення чи травмування боятимуться надати допомогу.
На жаль, багато хто досі не знає про шляхи передачі ВІЛ-інфекції. І якщо особа приймає спеціальну АР-терапію, то передача вірусу навіть при контакті з кров’ю майже неможлива. Побоюються ВІЛ-інфіковані й того, що, опинившись на передовій, не зможуть безперервно приймати ліки, а це вкрай важливо.
Особа, котра отримала повістку, повинна вимагати, щоб її направили на військово-лікарську комісію (ВЛК) з метою визначення ступеня придатності. Письмово в заяві необхідно попередити про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей щодо ВІЛ-статусу.
Якщо після обстеження громадянина визнали непридатним до несення військової служби, то йому видадуть військовий квиток з відміткою про виключення з обліку. Тому вже його ніколи не призвуть.
Коли ВІЛ-позитивна людина, яка приймає препарати АРТ, хоче захищати країну в лавах ЗСУ, але їй відмовили через ВІЛ-позитивний статус, необхідно звернутися до обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом. Там після необхідних досліджень мають вказати рівень вірусного навантаження . Якщо кількість вірусних часток у крові є нижчою за поріг чутливості тестів до вірусу, це означає, що, приймаючи АРТ, особа може жити звичайним життям без обмежень.
У ст. 5 Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» вказано, що при безсимптомному носійстві ВІЛ Z21 придатність особи до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально. Дискримінація особи на підставі наявності в неї ВІЛ-інфекції, а також належності людини до груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ забороняється.
Особа, котра не знає, що в неї ВІЛ, не приймає препарати, наражає на небезпеку оточення. Адже при проходженні медичної комісії немає процедури обов’язковості здачі тесту на ВІЛ. Тобто це особиста відповідальність кожного.
То що ж робити ВІЛ-позитивним людям, котрих призивають?
Якщо людина з ВІЛ почувається добре і хоче служити, треба:
*пройти військово-лікарську комісію і повідомити про ВІЛ-статус; *надати довідку зі СНІД-центру про рівень вірусного навантаження в крові;
*запастися необхідною кількістю лікарських засобів у СНІД-центрі, щоб можна було з собою взяти з запасом.
Якщо людина з ВІЛ має проблеми зі здоров’ям і не може служити, треба:
*пройти лікарську комісію і повідомити про стан здоров’я та супутні захворювання;
* якщо не погоджуєтеся з результатами ВЛК, то можна їх оскаржувати на центральну ВЛК: написати скаргу, де вказуєте, з чим ви не погоджуєтеся в результатах попередньої комісії;
*якщо ви не погоджуєтеся з рішенням центральної ВЛК, то маєте право звернутися до суду і оскаржити це рішення.
На жаль, оскарження не звільняє від служби. Тобто у цей час маєте проходити службу.
Для довідки:
*якщо ви приймаєте АРТ, але під час війни у вас виникли проблеми з доступом до неї, телефонуйте на анонімну «гарячу лінію» Фундації АнтиСНІД-США в Україні: +38 (098) 306 79 05. Сюди ВІЛ-СНІД пацієнти можуть звертатися з будь-яких питань;
*якщо через бойові дії вам довелося покинути домівку, необхідно звернутися до СНІД-Центру або кабінету «Довіра» за місцем перебування. Допомога надається безкоштовно та конфіденційно.
#ЛЖВ #УГСПЛ #СтоВідсотківЖиття
