За офіційними даними, до початку повномасштабної війни в Україні проживали близько 260 тисяч ВІЛ-позитивних людей. З них понад 130 тисяч щодня приймали антиретровірусну терапію, яка допомагає збільшити тривалість і якість життя.
Діагноз ВІЛ колись звучав як вирок. Сьогодні ж громадяни, котрі живуть з вірусом імунодефіциту людини, можуть жити звичайним життям, народжувати дітей, працювати, служити в армії. Достатньо лише регулярно вживати ліки. Якщо ВІЛ-інфекція діагностується вчасно, відразу розпочинається антиретровірусна терапія (АРТ) і надається лікування, тож людині гарантується якісне та повноцінне життя.
Та час ставить нові питання: чи є ВІЛ-позитивний статус підставою для непризову до лав ЗСУ; чи обов’язково людина повинна інформувати про свій статус взагалі та у війську зокрема, де брати ліки тощо.
Наявність ВІЛ не є причиною звільнення від військової служби, але є нюанси. Одні хочуть служити, та їх не беруть, інші отримують повістки, але не можуть проходити службу. Є перелік захворювань, затверджений наказом Міністерства оборони, за яким існує класифікація ступеня придатності громадян до несення військової служби у мирний та військовий час.
Коли особа з ВІЛ звертається до військкомату, вона боїться, що в разі її мобілізації цю інформацію передадуть командирам. А далі буде упереджене ставлення людей, котрі боятимуться надати допомогу у разі поранення чи травмування.
На жаль, багато людей досі не знають про шляхи передачі ВІЛ-інфекції. І якщо особа приймає спеціальну АР-терапію, то передача вірусу навіть при контакті з кров’ю майже неможлива. ВІЛ-інфіковані побоюються й того, що, опинившись на передовій, не зможуть безперервно приймати життєво необхідні ліки.
Особа, котра отримала повістку, повинна вимагати, щоб її направили на військово-лікарську комісію (ВЛК) з метою визначення ступеня придатності. Письмово в заяві необхідно попередити про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей щодо ВІЛ-статусу.
Якщо громадянина після обстеження визнали непридатним до несення військової служби, йому видадуть військовий квиток з відміткою про виключення з обліку. В подальшому його ніколи не призовуть.
Коли людина, яка приймає препарати АРТ, хоче захищати країну в лавах ЗСУ, але їй відмовили через ВІЛ-позитивний статус, необхідно звернутися до обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом. Там після досліджень мають вказати рівень вірусного навантаження. Якщо кількість вірусних часток у крові є нижчою за поріг чутливості тестів до вірусу, це означає, особа може жити звичайним життям без обмежень, приймаючи АРТ.
У ст. 5 Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» вказано, що при безсимптомному носійстві ВІЛ Z21 придатність особи до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально. Дискримінація особи на підставі наявності в неї ВІЛ-інфекції, а також належності людини до груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ забороняється. Особа, котра не знає, що в неї ВІЛ, не приймає препарати, наражає на небезпеку оточення.
Увага: при проходженні медичної комісії немає процедури обов’язковості здачі тесту на ВІЛ, тож це особиста відповідальність кожного.
Що ж робити ВІЛ-позитивним громадянам, котрих призивають?
Якщо людина з ВІЛ почувається добре і хоче служити, треба:
*пройти ВЛК і повідомити про ВІЛ-статус;
*надати довідку зі СНІД-центру про рівень вірусного навантаження в крові;
*отримати лікарські засоби у СНІД-центрі, щоб можна було з собою взяти з запасом.
Якщо людина з ВІЛ має проблеми зі здоров’ям і не може служити, треба:
*пройти ВЛК і повідомити про стан здоров’я та супутні захворювання;
* якщо не погоджуєтеся з результатами комісії, то можна їх оскаржувати на центральну ВЛК: необхідно написати скаргу, де вказуєте, з чим не погоджуєтеся в результатах попередньої комісії;
*якщо ж не погоджуєтеся з рішенням центральної ВЛК, то маєте право оскаржити це рішення в суді.
На жаль, оскарження не звільняє від служби. Тобто у цей час маєте проходити службу.
До відома ВІЛ-позитивних:
*якщо ви приймаєте АРТ, але під час війни у вас виникли проблеми з доступом до неї, телефонуйте на анонімну «гарячу лінію» Фундації АнтиСНІД-США в Україні: +38 (098) 306 79 05. Сюди ВІЛ-СНІД пацієнти можуть звертатися з будь-яких питань;
*якщо через бойові дії вам довелося покинути домівку, необхідно звернутися до СНІД-Центру або кабінету «Довіра» за місцем перебування. Допомога надається конфіденційно і безкоштовно.
#ЛЖВ #УГСПЛ #СтоВідсотківЖиття
