Переселенці з територій України, постраждалих від війни, можуть подати звернення на отримання компенсації за зруйноване чи пошкоджене житло. Людей найбільше цікавлять питання: як податися на таку компенсацію, які є «підводні камені» та коли прийдуть гроші? Спробуємо з’ясувати.
Світлана з родиною переїхала до Самбора з села Чорнобаївка Херсонської області. Мабуть, немає людини в Україні, котра б не знала про це село. Жінка з родичами та домашніми тваринами два місяці ховалися в погребі, а потім вирішили виїжджати. Дорога зайняла довгих п’ять днів. Згодом Світлана дізналася, що в їхню хату прилетіла ворожа ракета і знищила її вщент… Жінка чула, що може отримати компенсацію за знищене майно, але який алгоритм її дій, не знає.
Тож як переселенці, чиє житло зруйноване або пошкоджене через війну, можуть подати звернення на отримання компенсації.
Існують два основні способи: онлайн – через застосунок «Дія» та в паперовому вигляді – через центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).
І при зверненні онлайн, і через ЦНАП необхідно заповнити певну форму, вказавши персональні дані власника оселі та дані про зруйноване житло.
У випадку самостійного заповнення форми в «Дії» особа сама несе відповідальність за достовірність поданих даних. Якщо ж заява надається через ЦНАП – то працівник Центру. Насамперед треба знати, що заяву подає власник житла. Якщо це майно існує в Державному реєстрі нерухомих прав, то в «Дії» інформація про нього підтягується автоматично: в меню можна вибрати, яке саме нерухоме майно було пошкоджене. Якщо ж право власності було зареєстроване раніше і не внесене до реєстру, то цей пункт заповнюється вручну.
У ЦНАПі до обов’язків співробітників входить перевірка оригінальності документів на право власності майна, встановлення особи власника, оскільки відповідальність за правдивість даних лежить на адміністраторі ЦНАПу.
Заявник має детально описати, яких саме руйнувань зазнала його домівка. Це робиться для того, щоб комісія, яка згодом працюватиме на місці, пересвідчилася, що вказані власником житла свідчення відповідають дійсності. Якщо ж виявиться, що дані недостовірні, це може стати підставою для відмови у компенсації.
Юристи радять у таких випадках вказувати не тільки власника помешкання, а й усіх людей, котрі проживали в ньому. Це може стати доказом для продовження виплати адресної допомоги на проживання переселенців вже після деокупації населеного пункту або завершення активних бойових дій.
До заяви слід додати 5 – 7 фото зруйнованого житла, можна відео. Необхідно скласти акт обстеження у довільній формі – власноруч записати: дату пошкодження, внаслідок якого обстрілу чи вибуху був пошкоджений будинок чи квартира (якщо відомо). Можна фіксувати свідчення очевидців, записати їхні дані, номери телефонів, соцмережі, аби потім цих громадян можна було знайти як свідків. Якщо людина на місці, необхідно викликати правоохоронців та ДСНС – вони складають протокол огляду місця події, акт про пожежу тощо.
А якщо оселя постраждала від обстрілів за відсутності мешканців, де взяти фото і свідків? У разі, коли людини не було на місці при руйнуванні житла, місто окуповане, зв’язку немає, необхідно слідкувати за ЗМІ та соцмережами. Якщо там є повідомлення про «приліт», навіть коли це повідомлення окупаційної «влади» – це теж докази. Необхідно все ретельно збирати, фіксувати й зберігати на будь-яких гаджетах.
Якщо ви вирішили звернутися по допомогу доЦНАПу, при собі обов’язково необхідно мати паспорт, ІПН, знати номер свого телефону та електронну адресу, бажано мати свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Оформлення заявки займає близько 10 хвилин. Якщо ж є нюанси щодо документів, потрібна консультація юристів або є проблеми зі світлом чи інтернетом, то трохи більше. До речі, надають цю послугу всі ЦНАПи, які мають на це повноваження – незалежно від того, звідки людина приїхала.
Одне з найболючіших питань – коли виплатять гроші.
Механізм компенсації за пошкоджене чи зруйноване майно в Україні прописаний законопроєктом № 7198 «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації». Сам документ парламент ухвалив тільки в першому читанні. Тож про швидку виплату коштів наразі не йдеться. Але навіть якщо закону ще нема, починати діяти для отримання компенсацій треба вже зараз. Держава шукає джерела для відшкодування збитків.
За проєктом закону, у перспективі ті, хто втратив житло через війну, зможуть отримати за нього грошове відшкодування або житло, рівноцінне втраченому. Яка компенсація кому належить, визначатимуть тоді, коли фахівці оцінять збитки. Граничні розміри грошових відшкодувань у законопроєкті наразі не прописані.
Переселенцям, котрі виїхали з «гарячих» точок, бажано звертатися до правоохоронних органів на мирній території. Необхідно підійти до поліції та написати заяву про втрачене житло, і неважливо, скільки минуло часу з моменту втрати. Правоохоронці мають відкрити кримінальне провадження.
Для довідки.
Військові РФ завдали найбільшої шкоди житловому фонду країни — близько 40% будівель зруйновано. І ця цифра зростає щодня. Сума збитків від повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну досягла тільки до вересня понад $127 мільярдів. Про це йдеться у звіті Київської школи економіки (KSE), опублікованому 21 жовтня.
Найбільших збитків завдано житловій інфраструктурі — 39,7% або на $50,5 млрд. Окупанти станом на вересень пошкодили та зруйнували 135,8 тис. приватних та багатоквартирних будинків. Кількість пошкодженого майна на сьогоднішній день з’ясовується.
«Права людині в дії» (USAID)
