Згідно частини 10 статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII від 20 жовтня 2014 року (далі – Закон №1706-VII) внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованої території мають право на отримання страхових виплат та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Страхові виплати та соціальні послуги внутрішньо переміщним особам за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 01 жовтня 2014р. №531 (далі – Постанова №531) особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися з тимчасово окупованої території, району проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації (далі – застраховані особи), мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Такі послуги надаються, а виплати здійснюються робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а до завершення заходів, пов’язаних з утворенням зазначеного Фонду та його робочих органів, – робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Дія Постанови №531 поширюється на застрахованих осіб, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами, що зареєстровані на тимчасово окупованій території, в районі проведення антитерористичної операції або в зоні надзвичайної ситуації, але місце проживання яких розташоване на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Види страхових виплат та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності
Згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-XIV (далі – Закон №1105-XIV) за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:
1) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);
2) допомога по вагітності та пологах;
3) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);
4) оплата лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.
Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною)
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:
- тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;
- необхідності догляду за хворою дитиною;
- необхідності догляду за хворим членом сім’ї;
- догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
- карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
- тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;
- протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;
- перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм;
Допомога по вагітності та пологах
Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей – 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 – до пологів та 90 – після пологів);
Допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві)
Допомога на поховання надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім’ї, які перебували на її утриманні:
1) дружини (чоловіка);
2) дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старших цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків – за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів з денною формою навчання – до 23 років;
3) батька, матері;
4) діда та баби за прямою лінією спорідненості.
Не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, члени сім’ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо).
Допомога надається застрахованій особі, члену її сім’ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.
Оплата лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.
Згідно Закону №1105-XIV для забезпечення відновлення здоров’я застрахована особа має право на лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань і травм за рахунок коштів Фонду.
Після перенесених захворювань і травм застрахована особа направляється на лікування в реабілітаційне відділення санаторно-курортного закладу безпосередньо із стаціонару лікувального закладу. Такій застрахованій особі допомога по тимчасовій непрацездатності надається за весь час перебування у санаторно-курортному закладі (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і у зворотному напрямку) у розмірах, встановлених Законом №1105-XIV.
За рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснюється забезпечення путівками на відновлювальне лікування лише тих осіб, які відповідно до законодавства являються застрахованими (працюючими), за наявності медичних показань.
Відповідно до «Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженого постановою правління Фонду №12 від 25.02.2009 року, путівки до реабілітаційних відділень санаторно-курортних закладів видаються лікувально-профілактичним закладом застрахованій особі, дитині або двом дітям у супроводі одного із застрахованих батьків або застрахованої особи, яка їх замінює (опікунові, піклувальнику) безкоштовно, згідно з висновком відбіркової комісії лікувального закладу, у якому вона перебуває на стаціонарному лікуванні, за наявності довідки страхувальника, яка заповнюється за основним місцем роботи (незалежно від місця його реєстрації на території України) та дійсна протягом 1 місяця. До путівки додається виписка з медичної карти стаціонарного хворого з висновком відбіркової комісії та рекомендаціями щодо подальшого лікування його в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу. Термін реабілітаційного лікування – 24 дні. Путівка видається одній і тій же застрахованій особі лише один раз на рік.
Умови та порядок надання матеріальної допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внутрішньо переміщеним особам
Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №37 від 26 грудня 2014 року затверджено «Порядок надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» (далі – Порядок).
Порядком передбачено наступні умови надання матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності:
1) допомога по тимчасовій непрацездатності надається в разі настання страхового випадку до моменту переміщення застрахованої особи;
2) допомога по вагітності та пологах надається в разі настання страхового випадку до моменту переміщення застрахованої особи, а також в разі настання страхового випадку протягом 30 тижнів з дати переміщення застрахованої особи;
3) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві) згідно з Порядком надається в разі настання страхового випадку до моменту переміщення отримувача допомоги.
Датою переміщення застрахованої особи вважається дата, зазначена у довідці про взяття її на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, виданій в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» (довідка про взяття на облік) та Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Для отримання матеріального забезпечення переселені застраховані особи звертаються особисто або через законного представника до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду за місцем проживання (перебування) (далі – робочий орган Фонду) із відповідною заявою. Заява повинна містити реквізити банківської установи та номер поточного рахунку застрахованої особи для зарахування матеріального забезпечення. Під час звернення застраховані особи пред’являють паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідку про взяття на облік, а також надають документи, згідно переліку, якй наводиться нижче. Заява може бути подана законним представником застрахованої особи, в цьому разі необхідно додатково пред’явити документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника.
Згідно Порядку, для отримання матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах переселена застрахована особа подає до робочого органу Фонду такі документи:
- листок непрацездатності;
- копію першої – четвертої, одинадцятої – шістнадцятої сторінок паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
- копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (не надається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному органу державної фіскальної служби і мають відмітку у паспорті);
- копію довідки про взяття на облік;
- довідку, видану застрахованій особі банківською установою, про відкриття поточного рахунку для зарахування матеріального забезпечення (за наявності);
- копію трудової книжки (за наявності);
- довідку про нараховану заробітну плату за відповідний розрахунковий період (помісячно) із зазначенням видів виплат та кількості відпрацьованих днів (годин) (за наявності);
- у разі необхідності для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі сто відсотків середньої заробітної плати (доходу) застраховані особи, зазначені в абзаці п’ятому частини першої статті 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» або в пункті 5 частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», додають копії відповідних посвідчень або інші документи, які підтверджують право на пільгу;
- копію свідоцтва про народження дитини (для встановлення віку дитини при оплаті листка непрацездатності по догляду за хворою дитиною);
- копію договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – договір про добровільну участь) та наявну інформацію про сплачені суми єдиного внеску, зокрема копії квитанцій про сплату єдиного внеску, для добровільно застрахованих осіб.
Для отримання допомоги на поховання одержувач допомоги (або застрахована особа у разі смерті члена її сім’ї) подає до робочого органу Фонду такі документи:
- свідоцтво про смерть, видане органом державної реєстрації актів цивільного стану;
- витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (у разі реєстрації смерті виконавчим органом сільської, селищної, міської ради – довідка);
- копію першої – четвертої, одинадцятої – шістнадцятої сторінок паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
- копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (не надається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному органу державної фіскальної служби і мають відмітку у паспорті);
- копію довідки про взяття на облік;
- довідку, видану одержувачу допомоги (або застрахованій особі) банківською установою, про відкриття поточного рахунку для зарахування матеріального забезпечення (за наявності);
- копію договору про добровільну участь та наявну інформацію про сплачені суми єдиного внеску, зокрема копії квитанцій про сплату єдиного внеску, для добровільно застрахованих осіб.
Зверніть увагу! У разі відсутності у застрахованої особи:
а) трудової книжки або належним чином завіреної її копії або документів, що підтверджують періоди трудової діяльності та страхового стажу, договору про добровільну участь та квитанцій про сплату єдиного внеску (для добровільно застрахованих осіб) матеріальне забезпечення зазначеним особам надається на підставі відомостей з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
б) довідки про нараховану заробітну плату за відповідний розрахунковий період (помісячно) із зазначенням видів виплат та кількості відпрацьованих днів (годин),
робочий орган Фонду здійснює розрахунок середньої заробітної плати та суми допомоги:
– по тимчасовій непрацездатності – виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої у місяці настання страхового випадку, в календарних днях;
– по вагітності та пологах – на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, у разі відсутності цих даних у зазначеному реєстрі – виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої у місяці настання страхового випадку.
У разі відсутності у застрахованої особи можливості підтвердити свій страховий стаж, а також у разі відсутності відповідних даних у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування робочий орган Фонду здійснює розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності незалежно від страхового стажу в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу).